Кримська правозахисна група оприлюднила списки суддів Криму, які виносили рішення про незаконне позбавлення волі громадян України.
До списку увійшли судді, які позбавляли волі громадян України, порушуючи їхні права на справедливий суд та на ефективні засоби правового захисту, при очевидній фальсифікації доказів та/чи застосування інших незаконних методів слідства, зокрема тортури. Прийняття таких рішень було пов’язано з політичними мотивами та упередженим ставленням суддів до громадян України з політичних чи релігійних переконань, або через свободу вираження поглядів, через свободу мирних зібрань й асоціацій.
Центр інформації про права людини публікує ці списки повністю.
До списку увійшли судді, які позбавляли волі громадян України, порушуючи їхні права на справедливий суд та на ефективні засоби правового захисту.
Ці списки покомментувала координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
– Яка мета цих списків?
По-перше, це продовження документування справ, які пов’язані з політичними мотивами. На жаль, такі справи тільки збільшуються. І цей список суддів відображає лиш основні справи, де ми показуємо масштаб політичних переслідувань. Ці судді не тільки виносили певні рішення, вони все також на посадах і продовжують виносити незаконні рішення.
По-друге, дуже важливо знати не лише, що відбувається, а й хто це робить. Це до питання документування імен. Тому в своєму списку ми вказували громадянство. Чому? Якщо ми говоримо про українських громадян, то це одні інструменти впливу. Наприклад, відкриття кримінальних проваджень. І на сьогодні такий процес уже розпочато. Частково такі дії робить прокуратура Автономної Республіки Криму. Ми співпрацюємо з ними. Тож інформація, яка є у правозахисних організаціях, використовується, щоб висунути обвинувачення цим особам.
Інше питання, більш складне, – це питання російських громадян. А таких суддів близько двадцяти. Важливо вказувати, що незаконні суддівські рішення приймаються не лише громадянами України, а й громадянами Російської Федерації.
Це підтвердження порушень Римського статуту й Женевської конвенції. Це підтверджує, що Росія переміщує своїх службовців до території Криму, що заборонено Женевською конвенцією. Крім того, ми бачимо, що багато суддів, які є саме громадянами Росії, – усі задіяні в винесенні цих незаконних рішень щодо позбавлення волі. Тож якщо відкриття кримінальних провадження щодо громадян Росії є дискутивним питанням, то застосування санкцій до них – цілком можливо.
- Як ви плануєте добитися санкцій щодо суддів?
Україна сама може вводити санкції щодо цих осіб. Щонайменше – обмеження в’їзду, питання щодо власності, рахунків.
Ці суддівські списки також є питанням міжнародної адвокації. Загалом чимало європейських партнерів, американських партнерів готові здійснювати кроки для впровадження й продовження певних санкцій.
Ми спільно з низкою правозахисних організацій, зокрема, Центром інформації про права людини, Центром громадянських свобод, Українською Гельсінською спілкою з прав людини та іншими, займаємося створенням так званого списку Сенцова-Кольченка або Сенцова-Чийгоза. Це якраз усі люди, які персонально причетні до незаконного позбавлення волі українських громадян. Це не тільки судді, а й прокурори, співробітники ФСБ...
Одна справа, коли ми говоримо, що позбавили волі, і зовсім інше – коли ми показуємо, скільки людей до цього залучені.
Також це додатковий вплив на міжнародну спільноту, щоб тема Криму залишалася провідною на порядку денному.
- Кому надійдуть ці списки?
Усього розповісти не можу. Проте частина матеріалів, які будуть корисні для розслідування випадків незаконного позбавлення волі, будуть використанні для захисту наших громадян у міжнародних інстанціях. Що стосується суддів та інших осіб, причетних до порушень прав людини, ці матеріали, безумовно, передаються і використовуються правоохоронними органами України.
– Чи повідомлені ті люди, які потрапили в цей список?
Уся наша діяльність є публічною. Результати моніторингу порушень прав людини в Криму завжди є публічними, окрім окремих випадків, коли це може завдати шкоди певним людям. Тож і ці списки не є секретом для ФСБ й, очевидно, тих суддів.
- Олю, що далі?
Списки суддів – це не стільки питання про помсту. Це підстава для того, щоб розпочати в Україні дуже важливу дискусію. Це питання відповідальності й питання чіткої правової оцінки з боку України до того, що відбувається в Криму. Це вкрай важливо для інтеграції Криму.
Ці території все одно будуть звільнені. Міжнародне право восторжествує. І тоді постане питання – як далі жити людям у Криму? Чи їм бігти з Криму, бо боятимуться помсти? Або ж навпаки – будуть чітко названі особи, причетні до порушення, і які будуть притягнуті до відповідальності.
Нині чимало людей почуваються в підвішеному стані. Наприклад, вона – вчителька, і вона не знає, що її чекає. А російські ЗМІ кажуть, що тебе розстріляють.
Він – лікар. Він видає медичні довідки російського зразка. А російські ЗМІ кажуть – тебе розстріляють. Є люди, які ходили на референдум, і їм російські ЗМІ кажуть, що вас розстріляють.
Та направду це не так. Є різні рівні відповідальності. Є різниця між тим, хто організував референдум, і бабусею, яку обманули російські ЗМІ, і вона прийшла на референдум. Чому вона повинна боятися, що її посадять?
Таку інформацію дуже важливо доносити до тих, хто лишився в Криму. Це допоможе нам підтримувати рівень української думки там. Також це підбадьорює українців, які вимушені там лишитися.
З іншого боку, ті, хто дійсно причетний до цих злочинів, повинні знати, що ми цього не забудемо й їх чекає правосуддя.
Такі відповіді Україна має давати вже сьогодні. Не тоді, коли територію звільнять, а сьогодні, коли формується думка людей в Криму, коли формується ставлення до української влади і до українського суспільства в цілому. Більше того – через це ми можемо говорити і з українським суспільством про те, що в Криму – не всі порушники. Там різні люди – є справді ті, хто зрадили й продовжують чинити злочини. А є люди, які стали заручникам обставин. І таких багато.
Люди в Криму дійсно налякані. Їм треба, щоб Україна відповіла про їхнє майбутнє.