25 січня адвокат, що співпрацює з Центром стратегічних справ Гельсінської спілки, Юлія Лісова отримала ухвалу Одеського окружного адміністративного суду.
Її позов стосувався визнання бездіяльності Нацполіції, а саме – незабезпечення правопорядку під час подій у селі Лощинівка. Крім того позов стосувався незаконності дій сільського голови, який підтримував виселення ромів із села.
Своєю ухвалою суд відмовив у відкритті провадження, вказавши на те, що бездіяльність Нацполіції потрібно розслідувати у рамках кримінального процесу у прокуратурі. На думку суду, дії сільського голови треба оскаржувати у місцевому, а не в адміністративному суді. Зокрема, суд зазначив:
“У відкритті провадження за позовом … до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення моральної шкоди – відмовити. Позовну заяву … до сільського голови с. Лощинівка Паскалова Віктора Івановича про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди – повернути позивачам, роз’яснивши, що для вирішення цього спору вони мають право звернутися до місцевого загального суду, як адміністративного”.
Цікаво, що раніше прокуратура вже відмовила ромам у задоволенні клопотання щодо визнання їх потерпілими. На думку її представників, “на теперішній час досудовим розслідуванням достовірно не встановлено наявність, або відсутність у діях окремих працівників ГУ Національної поліції в Одеській області, ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України”, а також, що немає підстав вважати, що недбалість працівників Нацполіції нанесла постраждалим суттєві збитки.
Адвокат потерпілих Володимир Кондур каже, що це рішення прокуратури вже оскаржили у суді, який визнав ромів потерпілими. Але наразі сім родин із п’ятнадцятьма неповнолітніми дітьми бояться повертатися у свої домівки, через можливість фізичної розправи. Роми не сподіваються на захист правоохоронців.
“Ми будемо оскаржувати і цю ухвалу, – каже Юлія Лісова, – бо вже є прецедент із подіями у харківському парку Горького, коли захисники дерев постраждали від нападників, а поліція не забезпечила порядок”. Наразі семеро постраждалих громадян України ромів виявили бажання захищати свої права у суді і звернулися до адвокатів УГСПЛ за допомогою.
Директор Центру стратегічних справ Української гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало нагадує, що у аналогічній справі щодо подій у парку Горького національні суди прийшли до висновку, що її треба розглядати в адміністративних судах. “У правових відносинах не має бути “сірих зон”: порушення будь-яких прав люди повинні отримати судовий захист, – каже він, – якщо справу розслідувати лише у прокуратурі, то там йтиметься про наявність винних у справі взагалі. А ми ставимо перед судом питання про наявність чи відсутність заходів щодо захисту певної групи людей. Адже поліція знала про те, що роми можуть зазнати нападу з боку агресивного натовпу”.
Адвокати намагаються лише визначити, чи була поведінка Нацполіції адекватною, а не про те, чи можна вважати її кримінальним або адміністративним порушенням певних осіб. Таким чином, правозахисники торкаються дуже важливого для українського суспільства питання: невтручання або недостатнє втручання працівників поліції у дії агресивно налаштованого натовпу. “Саме це призвело до появи “титушок” та силового рейдерського захоплення майна, – вважає Михайло Тарахкало, – оскільки поліція класифікує ці конфлікти як приватні і воліє не втручатися”. Зазвичай представники поліції радять конфліктуючим сторонам “розібратися поміж собою” і береться до справи лише тоді, коли бачить наслідки явних кримінальних правопорушень. Зазвичай це призводить до того, що люди отримують тяжкі тілесні ушкодження, адже “титушки” поводяться агресивніше, коли розуміють свою безкарність.
27 січня Юлія Лісова буде подавати апеляцію на це рішення, щоб скасувати ухвалу суду. “На нашу думку, це є законним шляхом захисту прав наших клієнтів, – вважає адвокат, – визнати бездіяльність Нацполіції цілком у повноваженнях адміністративного суду. До прокуратури ми також звернулися, і вона зараз розслідує бездіяльність, але не Нацполіції як органу влади, а лише окремих посадових осіб, які перебували на місці подій. Та ми вважаємо, що тут йдеться про бездіяльність саме Нацполіції, яка не скоординувала цей процес”.
Нагадаю, що жителі села Лощинівка Ізмаїльського району ввечері 27 серпня, розгромили будинки жителів цього ж села — ромів, після чого останні були вимушені тікати з села. Сільський голова Віктор Паскалов на зборах жителів сказав, що проблеми з представниками ромської національності “давно назрівали у селі”. Голова додав, що роми, як дорослі, так і діти, скоюють у селі протиправні дії. Також він заявив, що «єдине бажання, яке у нього є, як і у інших представників громади, — щоб роми не проживали у с. Лощинівка”. Крім того, голова оформив, підписав та оголосив на зборах рішення сходу громадян жителів села Лощинівка «Про вимогу мешканців села Лощинівка про подальше не проживання представників ромської національності на території с. Лощинівка Ізмаїльського району Одеської області».