Напади на українських громадських активістів правозахисники представили у вигляді мапи
З початку 2018 року правозахисники зафіксували щонайменше 53 напади на громадських активістів по всій Україні. Цю статистику вони представили у вигляді мапи.
Як передає кореспондентка Центру інформації про права людини, мапа була презентована сьогодні на спільній прес-конференції українських правозахисників та президента міжнародної організації Freedom House.
"Не всі 53 випадки є на карті, бо ми дуже ретельно перевіряємо обставини та мотиви нападів і додаємо їх у карту, коли впевнені, що саме громадська діяльність була причиною нападу", – уточнила голова Центру інформації про права Тетяна Печончик.
Більшість випадків, представлених на мапі, пов'язані з фізичним побиттям активістів. Сюди увійшли також три вбивства.
Крім того, на карті зафіксовані напади на майно активістів – як на офіси громадських організацій, так і підпали авто та гаражів.
Укладачі карти, учасники Коаліції на захист громадянського суспільства, розділили потерпілих активістів на кілька груп. Це – антикорупційні активісти, захисники довкілля, учасники ЛГБТ- та феміністичних рухів.
Також окремо виділяють напади на проукраїнських активістів, які найчастіше трапляються в південних та східних регіонах, а також на представників лівих рухів та анархістів.
Водночас, за словами Печончик, усі ці напади об'єднує безкарність.
“Переважна більшість із них залишаються абсолютно безкарними. Поліція в більшості випадків не встановлює нападників і замовників злочинів. Тому на деяких активістів напади вчиняються повторно, якщо вони продовжують займатися громадською діяльністю”, – додала Печончик.
Вона не виключає, що за частиною нападів стоять кримінальні угруповання, “які на місцевому рівні зростаються з владою, правоохоронними органами та бізнесом”.
“І коли активісти починають піднімати питання корупції та зловживань, вони потерпають від атак, бо правоохоронні органи не спроможні їх розслідувати через свою пов'язаність та заангажованість”, – пояснює Печончик.
Ще однією причиною безкарності голова Центру інформації про права людини назвала відсутність ефективної реформи правоохоронної системи.
“Реформа не дійшла до підрозділів поліції, які мали б розслідувати такі напади. Реформа прокуратури взагалі була провалена. Через це ми маємо системну проблему, коли будь-який громадянин є незахищеним від фізичних атак”, – каже Печончик.
Проблемою в розслідуванні нападів за громадську діяльність залишається кваліфікація таких злочинів як хуліганства.
Печончик нагадала про випадок побиття волонтера Центру інформації про права людини після КиївПрайду в 2017 році. Тоді поліція не захотіла кваліфікувати напад як злочин на ґрунті ненависті, хоча нападники самі кричали, що б'ють через участь у “гей-параді”.
На думку правозахисниці, фіксувати окремо злочини саме за громадську активність допоміг би окремий закон чи стаття Кримінального кодексу, яка б відокремлювала напади на правозахисників.
“У нас є законодавство щодо журналістів, є окремі статті в ККУ щодо злочинів відносно журналістів, поліція веде щодо них окрему статистику. Можливо, треба йти схожим шляхом і розробити окремий закон про захист правозахисників. Бо це не просто напади на окремих громадян. Це акти залякування всього громадянського суспільства в Україні”, – резюмувала Печончик.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
