На сторожі свободи слова більше стоять правозахисники, аніж журналісти.
Про це у Києві 6 липня на міжнародній конференції "Права людини в Україні: точка відліку" заявила голова правління Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.
Соціологи поставили професійним групам два запитання, чи вважають вони, що в деяких випадках потрібна певна цензура? та чи можна обмежити свободу слова з міркувань моралі.
16% правозахисників, 29% журналістів та 58,3% суддів допускають необхідність обмеженної цензури. А 10,7% правозахисників, 31% журналістів та 55,6% суддів переконані, що свободу слова можна обмежувати з міркувань моралі.
Голова правління Громадського радіо Андрій Куликов називає тривожними цифри опитування.
"Але тривожним також є те, що в нас досі не існує узгодженого поняття цензури, яке б сприймалося більшістю не тільки журналістської гільдії, але і суспільства. Крім того, у нас плутають (іноді навмисно) редакційну політику, цензуру і самоцензуру. Часто таврують як схильних до самоцензури журналістів, які просто ретельніше перевіряють факти і обставини. Але за закликами до обмеження свободи слова з огляду на війну або з міркувань моралі приховується спроба відволікти і журналістську спільноту, і аудиторію від деяких тем, які невигідні тим, хто при владі", – зауважує радіожурналіст Андрій Куликов.