Мін'юст хоче змінити механізм проведення ґендерно-правової експертизи: що це таке та як вона працює?

Міністерство юстиції разом з Урядовою уповноваженою з ґендерної політки, організаціями "ООН Жінки" та  "Ла Страда – Україна" розробляє проект постанови про проведення ґендерно-правової експертизи, який удосконалить механізм перевірки нормативно-правових актів на відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Як передає Центр інформації про права людини, про це повідомив заступник міністра юстиції України Денис Чернишов під час круглого столу 28 серпня.

Вперше про ґендерно-правову експертизу (ҐПЕ) в Україні заговорили 12 років тому, коли Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". У статті 4 цього закону, зокрема, йшлося про те, що "чинне законодавство підлягає ґендерно-правовій експертизі, а у разі встановлення невідповідності нормативно-правового акта принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків висновок експертизи надсилається до органу, який його прийняв".

Проведення експертизи нормативно-правових актів Кабмін доручив Мін'юсту, проте, за словами Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики Катерини Левченко, після 12 років існування експертизи прийшло розуміння, що це відповідальність не лише Міністерства юстиції. У тексті нової постанови, окрім нього, згадується Мінсоцполітики та Урядовий уповноважений з питань ґендерної політики.

Якщо проект постанови ухвалить Кабмін, то ҐПЕ будуть проводити згідно із щорічним планом, який має до 31 грудня кожного року затвердити координатор з ґендерних питань у Мін'юсті.

План, який має затвердити уповноважений відомства, буде складатись із пропозицій, які надійшли від "державних органів, органів влади АРК, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, та громадян".

Допомагати проводити експертизу можуть фахівці держорганів, підприємств, установ, організацій, а також експерти міжнародних організацій, представники громадських об’єднань та наукових установ.

Якщо експерти знаходитимуть невідповідності принципу забезпечення рівних прав жінок та чоловіків, то висновок із обґрунтованими зауваженнями надсилатимуть до органу, який ухвалив нормативно-правовий акт, а також до Мінсоцполітики та Урядового уповноваженого з питань ґендерної політики.

Висновки експертизи протягом п’яти календарних днів після підписання координатором у Мін'юсті оприлюднюють на офіційному веб-сайті відомства.

Також до проекту постанови автори додали уніфікований зразок висновку.

За словами Дениса Чернишова, який також є координатором з питань забезпечення рівних прав та можливостей, тільки за минулий рік відомство провело експертизу десятьох нормативно-правових актів, а в цьому році – шести.

Новий механізм, на його думку, допоможе вдосконалити процес перевірки на відповідність міжнародно-правовим актам з прав людини, а також запобіганню ухваленню та наявності нормативно-правових актів, положення яких не відповідають принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.