Про це свідчать результати загальнонаціонального соціологічного дослідження "Права людини в Україні", проведеного з 22 жовтня по 6 листопада 2016 року Фондом "Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва та фірмою “Юкрейніан соціолоджі сервіс” на замовлення Програми розвитку ООН в Україні та у співпраці із ГО "Центр інформації про права людини" і Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Згідно з дослідженням, трохи більшим є рівень обізнаності про діяльність правозахисних організацій в Західному регіоні, де нічого не знають про діяльність правозахисних організацій близько 39%; проте за часткою добре обізнаних Західний регіон не відрізняється від інших. Найгіршим же рівень обізнаності в цьому питанні є в Південному регіоні, де рівень повної необізнаності сягає 59%.
Водночас голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини, заступник директора Харківської правозахисної групи Олександр Павліченко вважає, що у порівнянні з минулими часами такі результати є непоганими.
- Це вже добрий показник, останні роки підсилили правозахисне середовище практично в усіх регіонах. Рівень обізнаності з діяльністю організацій є похідним від успішності та медійної складової діяльності таких організацій, - говорить Павліченко.
Більш песимістично оцінює результати дослідження голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук:
- Чудова ілюстрація, що правозахисні організації працюють над захистом прав людини у своєрідному гетто, за межами якого люди навіть не підозрюють про їх існування.
Згідно з дослідженням, менш обізнаними про правозахисні організації є особи старшого віку (серед них нічого не знають про таку діяльність 60%), тоді як рівень обізнаності молодих людей та осіб середнього віку знаходиться приблизно на одному рівні. Але і серед молодших вікових категорій переважає обмежена, а не добра обізнаність (останню в обох молодших вікових категорія задекларували лише близько 10% опитаних).
Також в цьому питанні спостерігається зв'язок з рівнем освіти. Зокрема, частка обізнаних з діяльністю таких організацій зростає мірою збільшення міри освіти і, навпаки, при зниженні рівня освіти зменшується частка необізнаних. Хоча значимі відмінності існують лише між двома групами – особами із незакінченою/повною середньою освітою та особами із середньою спеціальною/вищою освітою).
Зробивши аналіз залежності результатів від віку та освіти, автори дослідження припускають, що цікавість до діяльності правозахисних організацій є більшою як серед молодших осіб, так і серед більш освічених.
Значимим чинником в цьому питанні виявився рівень матеріального забезпечення респондентів. А саме, обізнаність із діяльністю правозахисних організацій є тим більшою, чим більш високим є майновий прошарок, до якого відноситься респондент.
Зокрема, частка тих, хто нічого не знає про діяльність таких організацій, є найменшою серед осіб, які віднесли себе до середнього майнового прошарку, і найбільшою серед тих, хто відніс себе до найнижчого прошарку. І така залежність зберігається навіть при врахуванні можливого чинника віку; тобто у всіх вікових категоріях має місце така ж саме тенденція.
Цікавим моментом є більш висока обізнаність з цього питання серед вірян греко-католицької церкви. Порівнюючи відповідну обізнаність серед представників різних релігійних конфесій, можна побачити, що її рівень є приблизно однаковим серед представників УПЦ КП, УПЦ МП та позацерковних віруючих (серед них частка необізнаних складає приблизно 52-53%), тоді як серед представників УГКЦ частка необізнаних є значно меншою є (майже 33%).
-preview.webp)
