Коли суд не захистив від свавілля поліцейських

30.07.2019 року, у момент виходу стороннього чоловіка з помешкання Тетяни Криненко (прізвище та ім’я змінені), до її квартири вломилися незнайомі люди, сказавши, що вони з поліції. Жоден з них не дав роздивитися посвідчення. Поліцейські пояснили, що проводять слідчий експеримент, метою якого є доведення факту надання Тетяною сексуальних послуг. У жінки забрали мобільний телефон і одразу почали погрожувати розповсюдженням у соцмережах інформації про її нібито протиправну діяльність. Дослівно – пообіцяли зробити все, щоб зламати їй життя. Почали обшук в квартирі і сказали, що або вони влаштують обшук і перевернуть все (пообіцяли навіть зламати телевізор і кондиціонер) або Т. Криненко підпише дозвіл на огляд квартири і тоді вони просто вилучать її кошти. Під тиском жінка підписала дозвіл на огляд квартири, оскільки боялася пошкодження майна в орендованій квартирі.

Поліцейські розпочали відеозйомку так званого огляду квартири і вилучили у Тетяни заздалегідь ідентифіковані засоби – 10 грошових купюр по 200 гривень. Після цього  вирвали з рук інший телефон і більше не повернули. Із зрозумілих причин цей епізод працівники поліції не знімали на відео, хоча зазвичай фіксуються усі аспекти огляду.

Далі поліцейські  прогнозовано  почали шантажувати Т. Криненко дзвінками на контактні номери з книги контактів вилученого телефону і розповсюдженням інформації про нібито протиправну діяльність жінки, якщо вона не погодиться свідчити, що займається проституцією. Цілком очевидно, що цей епізод працівники поліції теж не знімали на відео.

Тиск у відділках поліції

Далі Тетяну Криненко відвезли у відділок поліції, але не відповіли у який саме, за якою адресою, і взагалі не надали жодної інформації про те, у якому вона статусі, чи затримано її і куди її везуть. При вході у відділок присутність Тетяни Криненко  ніяк не зафіксували, хоча зобов’язані були внести цю інформацію у журнал відвідувачів. У відділку їй задавали питання стосовно людини, що начебто є її сутенером,   із її сумки забрали гроші у розмірі 5000 гривень, а також задавали багато питань особистого характеру. Коли жінка відмовлялася відповідати, говорили, що вона не має права мовчати, бо вона “на допиті, а не на побаченні”. Такою поведінкою правоохоронці грубо порушували статтю 63 Конституції України, намагалися тиснути на жінку і змусити її підписати потрібну версію протоколу допиту.

Після підписання протоколу допиту співробітники поліції продовжили погрожувати жінці розголошенням інформації про нібито протиправну діяльність:  обіцяли надіслати листи з усією інформацією про Тетяну не лише батькам, а й сусідам, якщо вона не погодиться на подальшу “співпрацю”. Т. Криненко ставили умову займатися проституцією там, де їй вкажуть, надавати інформацію про сутенерів, номери телефонів і карток, а також особисту інформацію, яку вона зможе дізнатись.

Коли жінка відмовилась, її особисті речі залишили в кабінеті, а її саму  виставили в коридор і сказали, що будуть чекати досягнення “взаєморозуміння”. Після проведених у такому стані близько п’яти годин Тетяна погодилася на “співпрацю”. Однак і після цього її не відпустили, не повернули мобільні телефони і повезли в інший відділок, знову не повідомивши, куди саме. У іншому відділенні прихід Т. Криненко також не зафіксували і ніякої інформації про її статус або статус її речей не надали.

Там поліцейські забрали з сумки Тетяни 5000 гривень, продиктували заяву, про те, що вона нібито добровільно віддає їм гроші у розмірі 4000 гривень. Звісно, ця заява була написана також під тиском. Один із поліцейських сказав, що 1000 гривень він візьме собі на бензин і відвезе жінку додому.  Інший сказав, що якщо вона хоче отримати свої телефони, то повинна співпрацювати. При цьому весь час лунали погрози, що якщо вона передумає, їй зламають життя. 

Врешті-решт Тетяну Криненко відпустили, не надавши жодних документів про вилучення у неї майна і грошей або якихось інших документів.

Боротьба за права Тетяни Криненко

У подальшому слідчий подав до суду клопотання про доступ до речей. Тобто слідчий просив суд дозволу на використання вилучених грошей і речей як речових доказів у процесі розслідування. Тетяна звернулася до Центру стратегічних справ УГСПЛ за допомогою. В результаті суд відмовив працівникам поліції у доступі до речей. Тобто суд заборонив представникам поліції офіційно вилучати у Тетяни гроші і речі. 08.08.2021 року адвокат Центру стратегічних судових справ УГСПЛ, що працював зі справою Т. Криненко, подав до Шевченківського УП ГУНП в місті Києві заяву про повернення вилучених речей.

Крім цього, до Територіального управління Державного бюро розслідувань (ДБР) в місті Києві було подано заяву про вчинення поліцейськими злочинів щодо Тетяни Криненко.  Йшлося про ймовірне порушення правоохоронцями ряду статей Кримінального кодексу України: стаття 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини); стаття 162 (порушення недоторканності житла); стаття 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем); стаття 371 (завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою); стаття 373 (примушування давати показання).

Однак кримінальне провадження вдалося відкрити лише за рішенням суду.

У листопаді 2019 року було подано повторну заяву до Шевченківського УП ГУНП в місті Києві  про повернення вилучених речей і це дало результат – 1 жовтня слідчий повернув гроші і телефон.

13.12.2019 року адвокат подав клопотання в ДБР про виконання процесуальних дій – надати пам’ятку про права потерпілого (її надання свідчить про наявність статусу саме потерпілого), провести допит Тетяни Криненко і допит слідчого, оскільки потрібно зафіксувати позицію обох сторін).

Наступний крок, на який наважилася Тетяна – компенсація моральної шкоди, завданої поліцейськими в результаті незаконних дій (обшук, позбавлення волі, утримання телефону, вилучення 1000 гривень). Однак, домогтися справедливості у цьому питанні не вдалося: на думку Національної поліції України, у випадку Т. Кривенко застосування статті  1176 (відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) Цивільного кодексу України неможливе. У свою чергу і Державна казначейська служба України зауважила, що моральна шкода – відсутня. На жаль, рішення Шевченківського районного суду не відрізнялося – на думку судді, таких доказів бракувало. 

Апеляція теж була безрезультатною. 12.04.2021 року була поставлена крапка у справі про моральну компенсацію – Верховний Суд “через малозначність справи” відмовив у відкритті провадження.

07.05.2020 року Тетяна Криненко за допомогою адвоката УГСПЛ подала заяву до ЄСПЛ про порушення Україною статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність) та 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав і основоположних свобод (Конвенція), а також  статті 1 Першого протоколу Конвенції. 12.11.2020 року ЄСПЛ визнав заяву Тетяна Криненко неприйнятною.

Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проєкт «Юридичний захист людей, які живуть ВІЛ, ТБ та представників уразливих до ВІЛ груп населення через надання комплексної юридичної допомоги» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації  проекту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.