Із квітня по вересень 2019 року Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) спільно з мережею колективної безпеки “ЗахисТИ” зафіксували 61 випадок переслідування активістів, правозахисників та журналістів.
Про це автори проєкту “Посилення системи захисту активістів” повідомили на презентації звіту щодо переслідувань активістів, передає видання ZMINA.
У межах проєкту також розробили карту переслідувань, за якою очевидно, що лідирує в негативному рейтингу Київська область (23 випадки) та Одеська область (12 випадків). Третє місце посіло місто Рівне з п’ятьма випадками.
До цієї мапи увійшли не лише прямі фізичні атаки чи погрози, але й правовий тиск.
Також зафіксовано такі випадки переслідувань, як булінг, дискредитація, пошкодження майна, тіньові затримання.
За звітний період, зокрема, трапилось одне вбивство. Йдеться про розстріляного 22 серпня в Кропивницькому адвоката Олександра Іванова.
Другий смертельний випадок зафіксовано на мапі як фізичне ушкодження. Черкаський журналіст Вадим Комаров після нападу на нього 4 травня через півтора місяця помер у лікарні, не вийшовши із коми.
Загалом, відповідно до карти, з фізичними ушкодженнями пов’язані 24 випадки. З них десять у Київській та п’ять в Одеській області.
У звіті описані облиття лайном екоактивістки, захисниці Літнього театру в Одесі Світлани Підпали, кинута граната на подвір’я будинку антикорупційного активіста з Одещини Віктора Берестенка, підпал авто учасника ініціативи “Дорожній контроль” Олексія Булгара, численні напади на ЛГБТ-активістів тощо.
За п’ять місяців зафіксовано 12 інцидентів з погрозами. Йдеться не лише про фізичні погрози, але й залякування звільненням чи судом за громадянську позицію.
16 випадків автори проєкту кваліфікували як правовий тиск. Найвідомішим з них є історія рівненських активістів, яких затримала поліція, а потім міський суд визнав винним в адмінпорушенні за мовчазний протест із плакатами про імпічмент президенту.