Гендерний баланс у медіа: чоловіків у новинах більше, ніж жінок

У новинах волинських онлайн-видань набагато більше чоловіків, ніж жінок. Так, 77% чоловіків та тільки 23% жінок були експертами, при тому  що в 74 % новин йшлося про героїв-чоловіків і лише у 26% – про жінок.

Такими є результати гендерного моніторингу п’яти волинських сайтів («Волинські новини», «ВолиньPost», «Волинь24», «Район.in.ua», «Перший»), що  тривав з 10 лютого.

Аналізувалися по 50 перших новин стрічки. Загалом проаналізовано 250 новин.

Статті, репортажі, блоги, репортажі, інтерв’ю, анонси, розслідування НЕ увійшли в моніторинг.

Досліджувався показник щодо кількості жінок та чоловіків у новинах, а також тематичний розподіл жінок-експерток та жінок-героїнь в новинних публікаціях.

Також лише 6% експерток-жінок було зафіксовано у тематиці економіка/бізнес й 22% згадок про жінок-героїнь у матеріалах від загальної кількості експертів та експерток.

Крім того, не було згадок про жінок у тематиці корупція/антикорупція, права людини. У темі ООС було зафіксовано 25% експерток-жінок від загальної кількості експертів.

Під час моніторингу були також новини без героїв та експертів. Зазвичай – це статистична інформація, або ж надіслана від пресслужб.

Найбільша ж кількість жінок-експерток – 63,6 %  від загальної кількості експерток у новинах зафіксовані у соціальній тематиці. В новинах про кримінал/НП/ДТП жінок-експерток було 18%, в екології – 9 %, у спорті – 4,6% від загальної кількості експерток загалом.

Наприклад, на сайті  «Перший» є власна новина на екологічну тематику із заголовком «На Світязі хочуть запустити пересувну лабораторію для вимірювання рівня води, «де спікеркою є директорка Шацького національного природного парку Марія Христецька.

Прикладом новини із заголовком «Волинський спортсмен привіз  перше місце з Німеччини та встановив новий рекорд» у спортивній тематиці, де є лише один  чоловік-експерт, можете побачити на сайті «Волинь24».

А із однією жінкою-спікеркою на сайті «ВолиньPost» у новині «У Луцьку є унікальне обладнання для переливання власної крові». 

Прикладом гендернозбалансованої новини можна навести на сайті ІА «Волинські новини» «Горіла сауна: подробиці пожежі у луцькому мотелі, «де у ролі спікерів виступають і експерт, і експертка.

Приклад новини на соціальну тематику, де є експертки-жінки, можна прочитати на сайті Район.in.ua. В новині «У рожищенській бібліотеці за грантові кошти створили простір для малюків і мам є дві спікерки, повідомляє Четверта влада. 

Що стосується героїнь, то у політичній тематиці їх було всього лише 3,3 % від загальної кількості героїнь в новинах.

Згадували про жінок-героїнь у тематиці «економіці/бізнес» та «ООС» менше, ніж у двох відсотках новин – 1,7%, у спорті жінок-героїнь було 7%, в культурі – 3%. Найбільше ж героїнь зафіксовано у тематиці кримінал/НП/ДТП – 48,3%.

Не було згадок про героїнь у тематиці корупція/антикорупція та права людини.

Координаторка Волинського прес-клубу, керівниця проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» за підтримки Internews, Богдана Стельмах зауважує: якщо проаналізувати українські медіа, то складається уявлення, ніби суспільно-важливі функції виконують чоловіки, а жінки займаються побутом, вихованням дітей і їх освітою.

Він полягає і у виборі того, про що і як писати, й у виборі осіб, до яких журналісти й журналістки звертаються за коментарем. Дуже часто на цей вибір впливають власні уподобання, уявний портрет своєї цільової аудиторії, набір гендерних стереотипів про роль жінок і чоловіків у суспільстві тощо», – зазначила вона в коментарі.

Показовим у цьому випадку є висвітлення спортивної тематики, де чомусь домінують чоловіки. Як наслідок – отримуємо інформаційний продукт, створений із порушенням стандартів журналістики, які кажуть про дотримання балансу думок і точок зору, неупередженість, недискримінацію за різними ознаками. 

Богдана Стельмах вважає, що зробити журналістські матеріали гендернозбалансованими не настільки складно, як здається.

Але це означає, що друга точка зору мала би бути представлена експерткою / фахівчинею. І не треба казати, що їх нема – жінок достатньо і в громадському секторі, і в депутатському корпусі, і загалом серед мешканців, які користуються послугами», – вважає експертка.