Приєднуйтесь до спільноти “Вгору”!
Підтримати нас

Діти Правдиного: “Того року в нашій школі не було випускного”...

Vgoru
Автор
Поширити:
17 березня 2023 16:00
2,620

Пережили окупацію та обстріли села Правдиного Білозерської територіальної громади  мешканці 72 будинків – 181 дорослий та шість дітей. 

Один із хлопчиків, Микола, наразі ходить у п’ятий клас. Каже, надолужувати йому програму легко, бо скучив за навчанням.

Адже під час окупації навчання припинилося. Загарбники, хоч у селі перебувало лише цивільне населення, одразу зруйнували школу. За словами Миколи, спочатку там у дворі вибухнуло два снаряди, мабуть, з танків. А слідом гелікоптер прилетів і влучив ракетою прямо в приміщення. Добре, уроків тоді вже не було.

Того року у селі випускного теж не було. На місці традиційного напису, який роблять учні після закінчення школи, залишився напис майже дворічної давнини.

Снаряди вибухали й поруч з будинком Миколи. Мабуть, вони були фосфорними, бо від них все навколо одразу спалахувало і згорало вщент. Хлопчик бачив це з власного вікна, бо підвалу в родини немає, тож ховалися в хаті.

Та найбільше злякався, коли батько ледь не загинув:

Мама повела кіз прив'язувати на випасі та довго не поверталася. Тато захвилювався, пішов її шукати. Вийшов у двір, там його по спині зачепило чи уламком снаряда, чи кулею. Добре, що не дуже. Лише “чиркнуло”, – розповідає хлопчик.

Інші діти разом з батьками ховалися від обстрілів у підвалах. Кажуть, постійно хворіли через те, що там було холодно й дуже волого, зі стелі текло, усі ковдри та речі мокріли. 

Фото п’ятьох дітей тут: 

На фото зліва направо: Владик, Настя, Віка, Аня, Наталя

Батьки намагалися вивезти їх з окупації, домовилися про евакуацію зі знайомими, які мали автівку. Упакували речі, документи, і збиралися вже виходити з дому.  Проте у двір припхалися російські автоматники. 

Ми зачинилися на замок і заховалися в кімнаті, – розповідає Владислав. – Наче  нікого вдома вже немає. Але вони у замок стрельнули й відчинили двері.  Сказали, що ми вже нікуди не поїдемо. Усі наші речі розстріляли – ми їх у коридорі залишили, коли ховалися. І документи теж прострілили…

Наразі діти, нарешті, можуть спати спокійно у комфорті та гуляти вулицями. Але гуляти – обережно. Бо в траві досі ховаються міни, які залишили після себе окупанти. 

Р. S. Ця інформація зібрана та зафіксована журналістами “Вгору” разом із  документаторами злочинів російської федерації адвокатом Української Гельсінської спілки з прав людини та Фонду милосердя та здоров'я Олександром Даниловим. 

Якщо ви теж є свідком чи жертвою воєнного злочину ерефії, повідомте про це. Напишіть на пошту: [email protected] або просто залиште контакти й правозахисники з вами зв’яжуться. Кожна історія важлива! Ці свідчення не дозволять забути про горе, яке росіяни принесли на українські землі та покарати винних. З початку повномасштабного вторгнення, у рамках ініціативи Т4Р, задокументовано понад 26 тисяч воєнних злочинів росії проти України. Усі дані документатори вносять у загальну базу, яка оновлюється щодня.

Нагадуємо, що мережа громадських приймалень УГСПЛ надає юридичну допомогу постраждалим унаслідок війни росії проти України, за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Ми працюємо у 18 областях країни. Щоби дізнатися наші контакти, натисніть ТУТ.

Контакти документатора по Херсонській області ініціативи «Трибунал для путіна»: +38066 94 56 560.

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів