Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко розповів у ефірі Громадського радіо про те, чи варто включати Крим в закон про реінтеграцію Донбасу. Також у студії обговорили нову хвилю призову в армію окупанта на півострові та відчуження майна у сімей українських військових.
В 2015-му році громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території Криму, почали призивати до лав збройних сил Російської Федерації. Такі дії грубо порушують міжнародне гуманітарне право, зокрема 3 та 4 положення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Вони забороняють примушувати громадян, які мешкають на окупованій території, призивати до збройних сил держави-окупанта. Також це є воєнним злочином, який переслідується на підставі Римського статуту. Проте окупаційна влада передбачає кримінальне переслідування людей, які відмовляються вступати в лави російської армії. І в кримчан подекуди немає іншого вибору, ніж підкоритися. Хоча законодавством визначені випадки, коли чоловік може отримати відстрочку, якщо він є студентом або не може проходити службу за станом здоров’я. Також людина може написати заяву про вихід з громадянства, адже негромадяни не повинні проходити службу в російській армії. Крім того, людина може переміститися з Криму на підконтрольну Україну на тривалий період на момент призову, і це також є підставою звільнення її від проходу служби. Але потрібно розуміти, що Російська Федерація поводить себе не адекватно стосовно громадян України, тому я не виключаю, що це може бути кваліфіковано як ухилення від військової служби.
На жаль, стало більше випадків, коли в українських військовослужбовців, які мешкали в Криму, почали відбирати житло. У вересні-жовтні цього року після нашої серпневої конференції з цього приводу ФСБ продовжило експропріацію майна в Севастополі, було арештовано багато квартир, які скоро, напевно, будуть передані для російських військових. Теж саме зараз відбувається і в Сімферополі. Ми наразі вибудовуємо стратегію правового захисту, тому що ситуація дуже складна. Для того, щоб захистити своє майно, потрібно, щоб хтось вчиняв якісь дії та правові заходи на території Криму, але це дуже важко – вести правовий захист на окупованій території. Прокуратура АРК розслідує такі випадки, але обмежена тим, що немає доступу до окупованої території. Про ці факти ми повідомляємо Верховного комісара з прав людини, щоб він міг доносити цю інформацію на міжнародному рівні. У разі виникнення такої ситуації потрібно звертатися до адвоката, адже хороша юридична порада в цій ситуації є вихідним моментом, тому що люди самі не можуть прийняти адекватних рішень в такій стресовій ситуації, коли в них забрали квартиру.
Моя позиція наступна: передчасно включати Крим до законопроекту про реінтеграцію Донбасу, тому що правовий режим окупованої території Криму вже врегульований законом «Про забезпечення прав і свобод на тимчасово окупованій території». І там вже прописано, що Російська Федерація здійснює агресію, що вона окупувала кримський півострів і що вона його анексувала. Тому передбачені правові заходи захисту тих осіб, які там проживають. Єдине, що не врегульовано цим кримським законом, так це питання деокупації Криму. І про це потрібно говорити, але точно не в рамках деокупації Донбасу. Адже Російська Федерація визнала свою юрисдикцію на кримському півострові, а на території Донбасу РФ здійснює систематичну фінансову, військову та політичну підтримку так званих «ДНР», і «ЛНР», тобто вона здійснює інтервенцію, але не визнає там своєї юрисдикції. І це зумовлює різні правові наслідки цієї ситуації. Якщо по Криму ми заявляємо, що Росія несе повну відповідальність і там існує міжнародний збройний конфлікт, то на території Донбасу характер цього конфлікту змішаний. Адже окрім російських військ, які брали участь у багатьох військових операціях, там ще є сепаратистські угрупування. Тому включення Криму в закон про інтеграцію Донбасу означає проігнорувати той факт, що на Донбасі загинуло понад 10 тисяч осіб, і що ця ситуація кардинально відрізняється від ситуації в Криму.