Чорний спрут тортур може дістати кожного: українцям нагадали про жертв катування
У Міжнародний день на підтримку жертв катувань правозахисні організації встановили на Михайлівській площі у Києві п’ятиметрову надувну скульптуру у вигляді щупальців чорного спрута як символа тортур, які можуть "дістати" кожного українця.
За словами авторки скульптури Ані Щербини, окремі щупальця спрута з’єднуються в одне ціле, що свідчить про системність та комплексність проблеми катувань. Скульптуру можна побачити на Михайлівській площі у Києві з 26 червня по 9 липня щоденно.
Серед населення України переважає думка про неприпустимість тортур. Близько 3/4 українців висловилися проти застосування тортур. Але при цьому близько 10% жителів країни виправдовують застосування тортур за певних обставин. Серед них і правоохоронці: катування схвалює кожний десятий поліцейський.
Про це на відкритті арт-об’єкта повідомила голова правління Центру інформації про права людини Тетяна Печончик, посилаючись на загальнонаціональне опитування "Що українці знають і думають про права людини".
За її словами, в Україні якнайшвидше треба впроваджувати ефективний механізм розслідування злочинів за стандартами Стамбульського протоколу.
"Треба впроваджувати Стамбульський протокол як стандарт документування катувань для їхнього ефективного розслідування. Стамбульський протокол не лише дозволить правильно розслідувати факти тортур, а й полегшить життя в місцях несвободи", – говорить Тетяна Печончик.
Про серйозність проблеми з катуваннями в Україні постійно говорять й у міжнародних організаціях.
За словами голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні Фіони Фрейзер, ця проблема була серйозним викликом для України й до 2014 року, але з початком військових зіткнень ситуація погіршилась: місія ООН з прав людини в Україні зібрала сотні свідчень про катування.
"Ці випадки відбувалися по обидва боки лінії зіткнення, як на території, яка контролюється урядом України, так і на підконтрольній озброєним групам. Найчастіше застосовують побиття руками і ногами, кийками, психологічний тиск, душіння, заламування рук, електрострум, залякування вогнепальною зброєю. Документування випадків катувань, використання Стамбульського протоколу необхідні для ефективного розслідування і притягнення винних до відповідальності", – зазначила Фіона Фрейзер.
Виконавчий директор Експертного центру з прав людини Юрій Бєлоусов наголошує, що тортури застосовують системно по всій території України, хоча міф про їхню "ефективність" давно спростований. Лише за 2017 рік майже 2500 осіб офіційно звернулися по медичну допомогу через травми, завдані працівниками поліції. Насправді таких людей може бути набагато більше.
"В Україні за рік виносять лише 10 рішень за статтею "катування". При цьому Європейський суд з прав людини виносить сотні рішень, які підтверджують, що в нашій країні немає ефективної системи розслідування катувань, а більшість працівників поліції, провина яких доведена судом, були звільнені від реального покарання. Важливо зрозуміти – якщо ми толеруємо катування, то маємо бути готові, що сьогодні чи завтра ми або наші близькі можуть стати їх жертвами", – підкреслює Юрій Бєлоусов.
В Україні попередженням катувань займається Національний превентивний механізм. Його учасники відвідують місця несвободи без попередження – таких в Україні налічується понад 4,5 тисячі. В них утримують близько 1 мільйона людей.
"Громадські монітори – це волонтери. Більше 150 моніторів готові реалізовувати міжнародні зобов’язання України у сфері попередження катувань. За п’ять з половиною років роботи НПМ вони, разом з представниками Омбудсмана, відвідали майже 1500 місць несвободи. Активна участь громадських активістів – моніторів НПМ у недопущенні катувань – це індикатор розуміння прав людини, повага до людської гідності в Україні", – говорить Марина Гоменюк, програмна директорка ГО "Україна без тортур".
Заборона катувань у міжнародному та національному праві є абсолютною, говорить Микола Гнатовський, президент Європейського комітету з питань запобігання катуванням. Держави зобов’язані не тільки не застосовувати катування, а і вживати заходів для їхнього недопущення. Це, зокрема, включає превентивні механізми та ефективну систему розслідування.
"Практична реалізація заборони катувань в усіх державах Європи, і Україна тут аж ніяк не виняток, є складною справою, що потребує одночасних зусиль у багатьох напрямках. Зокрема, слід сформувати таку культуру співробітників правоохоронних органів, за якої неналежне поводження із затриманими розглядається як прояв професійної неспроможності і закриває для винуватців будь-які кар’єрні перспективи. Крім того, будь-які твердження про катування та інші види неналежного поводження мають належно розслідуватися", – наголошує Гнатовський.
Як відомо, щороку 26 червня за рішенням Генеральної Асамблеї ООН у світі відзначається Міжнародний день на підтримку жертв катувань та тортур. Цей день проводиться з метою викорінення катувань і забезпечення ефективного функціонування Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарань.
-preview.webp)
