Чому серед кандидатів у президенти України так мало жінок і які у них шанси

В українській політиці забезпечення гендерної рівності відбувається дуже повільно. Представницькі органи влади стають більш-менш збалансованими. Але в списках кандидатів у президенти України жінок буде зовсім мало. 4-5 кандидатів-жінок при очікуваних 30-40 охочих.

Чому в політиці України мало жінок, хто і з яким успіхом пробував свої сили на виборах президента України, – в матеріалі 24 каналу.

В Європі Україна пасе задніх

За висновками фахівців, зокрема Комітету виборців України, парламент поступово стає збалансованим. Верховна Рада восьмого скликання має найбільше жінок-народних депутатів за всю історію незалежної України: 47 жінок-депутатів (із 450), або 11,1% загального складу. Для порівняння в парламенті попереднього скликання було 9,9% жінок (44 особи), а першого скликання – лише 2,3% (11 жінок).

За словами глави КВУ Олексія Кошеля, в Україні жодних стимулів для того, щоб жінки були в політиці, на законодавчому рівні не вироблялося. Лише останніми роками почалося запровадження гендерних квот на виборах. Зросла не просто кількість жінок у парламенті, а жінок – яскравих і успішних політиків і в провладних, і в опозиційних фракціях.

З іншого боку, треба нагадати, що, згідно з Цілями тисячоліття ООН, Україна має забезпечити представництво жінок у Верховній Раді на рівні не менше 15% від складу депутатського корпусу. Але такого балансу Україна поки не досягла.

Одна з небагатьох фракцій, хто дотримався квот – "Самопоміч". Як зазначає Кошель, кожна партія працює з розрахунку на свій електорат, відповідно, будує виборчий список. "Самопоміч" мала більш яскравих лідерів партійних осередків, тому змогла дотриматися квот.

Хто з жінок балотувався у президенти України

Якщо подивитися на списки кандидатів, то жінок там можна перерахувати по пальцях навіть однієї руки.

Наталія Вітренко, лідер Прогресивної соціалістичної партії

Наталія Вітренко була єдиною жінкою – кандидатом у президенти на виборах 1999 і 2004 року. Одна з найбільш скандальних політиків у парламенті, яка підтримувала максимальне зближення з Росією, російську мову, виступала проти приєднання до ЄС і НАТО. Це спрацювало для тих українців, які ностальгували за СРСР. У 1999 році Вітренко отримала майже 11% голосів. А от в 2004 році весь електорат Вітренко забрав собі Янукович, який балотувався під тими ж гаслами. Результат Вітренко – лише 2%.

Інна Богословська

Політик зі стажем, екс-народний депутат. Свої сили на виборах Інна Богословська вирішила спробувати в 2010 році. Балотувалася, як самовисуванка. Результат більше, ніж скромний – 0,41%. В 2018 році Богословська заявила, що знову піде в президенти. Хоча експерти не дають їй жодних шансів. У Богословської не сформований власний електорат. Схоже, як і в 2010 році, Інна Богословська хоче балотуватися, щоб відтягувати голоси у Юлії Тимошенко.

Людмила Супрун

Людмила Супрун, екс-народний депутат, екс-голова Держагенства з питань інвестицій, балотувалася від колись впливової провладної Народно-демократичної партії лише раз – в 2010 році і ще з гіршим результатом, ніж Богословська – 0,19%.

Юлія Тимошенко

Вперше балотувалася в президенти, будучи прем’єр-міністром, в 2010 році і програла Януковичу. Вдруге – в 2014 році – після Революції гідності. Зайняла друге місце – 12,8%, але з великим відривом від переможця Петра Порошенка – 54,7%.

В 2019 році Юлія Тимошенко однозначно балотуватиметься і розраховує на перемогу. Наразі вона лідирує в соцопитуваннях. За лідера "Батьківщини" готові віддати голоси 18-20% українців, що визначилися з вибором. Однак боротьба буде складною. У Тимошенко сильні конкуренти, в першу чергу, Петро Порошенко.

Ольга Богомолець, народний депутат

Ольга Богомолець стала відомою завдяки активній участі в Революції Гідності. Тоді ж – у 2014 році Богомолець пішла в президенти і набрала 1,9%. Потім стала народним депутатом від БПП. Богомолець залишилася не вдоволеною тим, що її не призначили на посаду міністра охорони здоров’я. Наприкінці 2018 року заявила, що знову балотуватиметься у президенти.

Юлія Литвиненко, журналіст

Українська телеведуча заявила, що має намір у 2019 році балуватися в президенти. Юлія Литвиненко працювала колись на телеканалі "Інтер", потім "Прямий". Експерти вважають її технічним кандидатом проти Юлії Тимошенко.

Успішні жінки – лідери європейських країн

До світової практики Україні далеко – в середньому в парламентах світу 22% жінок, а в Європі цей показник сягає 25%. Крім того, в Європі провідні ролі в державній політиці давно і успішно грають саме жінки. Достатньо кількох прикладів.

Ангела Меркель, канцлер Німеччини

Ангела Меркель у 2018 році вчетверте стала главою німецького уряду. Такий рекорд був хіба що в її попередника Конрада Аденауера. Вперше Меркель стала прем’єром у 2005 році. вдруге – в 2009, втретє – 2013.

Ангела Меркель 12 раз очолила топ-100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbes. Меркель змогла так довго пробути канцлером завдяки кільком факторам. Зокрема, завдяки їй ЄС вийшов з економічної кризи 2008 року і відбулося економічне пожвавлення.

Тереза Мей, прем’єр-міністр Великобританії

Терезу Мей за принциповість порівнюють із залізною леді – прем’єр-міністром Великобританії Маргарет Тетчер. Тереза Мей очолила британський уряд у 2016 році. До того займала посади міністра внутрішніх справ і міністра у справах жінок та рівноправності.

Даля Грібаускайте, президент Латвії

Даля Грібаускайте – яскравий приклад успішної жінки в державі, що, як і Україна, була однією з республік СРСР. Перша жінка-президент Литви і перша, кого переобрали на другий термін поспіль (стала президентом у 2009 році і була переобрана на другий термін у 2014-му). Даля Грібаускайте обіймала ключові посади в Латвії і ЄС: міністра фінансів Литви, віце-міністра закордонних справ, віце-міністра фінансів, комісара Єврокомісії з бюджету і фінансового планування.

Керсті Кальюлайд, президент Естонії

Керсті Кальюлайд теж стала першою жінкою-президентом Естонії в 2016 році, коли їй було 46 років. Мати чотирьох дітей. До обрання була радником з економіки прем'єр-міністра Естонії, працювала представником Естонії в Європейському суді аудиторів.

Саломе Зурабішвілі, президент Грузії

Перша жінка-президент Грузії, обрана восени 2018 року. Саломе Зурабішвілі – дочка грузинських емігрантів, народилася у Франції. Мала французьке і грузинське громадянство. Але відмовилася від французького паспорта. З 1974 року працювала у французькому МЗС, була послом у Тбілісі. Екс-міністр закордонних справ при президентові Міхеїлі Саакашвілі. До обрання президентом була депутатом грузинського парламенту. Єдина, хто пройшов як незалежний кандидат.

Які шанси в жінки стати президентом України?

За словами Олексія Кошеля, щоб увійти у вищу лігу – парламент або балотуватися на найвищу державну посаду в Україні – президента, треба пройти певну партійну школу, як жінці, так і чоловіку. Також мати досвід роботи в місцевих органах влади, тоді така людина буде більш підготовленою.

Як зазначає глава КВУ, за останні 20 років всі кандидати в президенти, хто набрав велику кількість голосів, були з суттєвим політичним досвідом. Кравчук, Кучма, Ющенко, Янукович, Тимошенко – колишні прем’єри або міністри. Український виборець, говорить Кошель, досить консервативний і підтримує тих, хто має уже певні напрацювання.

На його думку, те, що квоти не дотримуються – не трагедія. Вже зараз у Верховній Раді є жінки, які працюють, як медійні особи. Теж стосується і кандидатів у президенти.