Богдан Крикливенко про порушення прав людини в Україні

Відсутність в українському законодавстві статусу осіб, які трималися під вартою на окупованих територіях, ускладнює реалізацію їхніх соціально-економічних прав. Це зазначив керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини під час круглого столу «Як звільнити бранців Кремля? Міжнародний досвід та висновки для України», який відбувся в інформаційному агентстві Укрінформ.

За його словами, всі процедури звільнення осіб, які незаконно тримаються під вартою, відбуваються винятково на підставі домовленостей (гуманітарних, політичних чи високо дипломатичних), а не в правовому полі. І ще на жодному майданчику не вдалося досягти згоди, як цей процес  можна вкласти в якісь рамки, щоб це був універсальний механізм, передбачений законом, для будь-якої ситуації.

«5 грудня минулого року Уповноважений з прав людини відвідала Офіс Омбудсмана РФ. Валерія Лутковська особисто передала Уповноваженому з прав людини в РФ список українців, які перебувають під вартою як на території анексованого Криму, так і на території РФ», – повідомив Богдан Крикливенко. 

Окрему увагу керівник Офісу Уповноваженого звернув на «домашні завдання», які необхідно виконати державі для документування фактів порушень прав людини.

«Перш за все, є проблеми з власне статусом цих осіб і їхніх сімей, тому що в українському законодавстві немає поняття «політичного в’язня», що спричиняє труднощі з реалізацією їхніх соціально-економічних прав. Вказане стосується як уже звільнених осіб, так і тих, хто ще досі перебуває під вартою. Крім того, необхідно забезпечити їм якісну реабілітацію і адаптацію до нормальних умов життя. Ми розуміємо, що робота правоохоронних органів має вестись на базі спілкування з цими особами з метою з’ясування фактів для того, щоб ця інформація лягла в основу кримінального провадження, а в подальшому задокументовані порушення прав людини будуть подаватися до Міжнародного кримінального суду чи будуть використані на іншому майданчику, на якому ми будемо шукати способи притягнення до відповідальності за всі порушення прав людини», – зазначив Богдан Крикливенко.

Під час круглого столу, організованого Міністерством інформаційної політики України, було представлено спільну доповідь Медійної ініціативи за права людини та Української Гельсінської спілки з прав людини «В’язні війни. Міжнародна практика щодо звільнення полонених, заручників і політв’язнів: висновки для України», а також рекомендації, сформульовані за підсумками роботи над документом.

Участь у заході взяли представники державних органів, громадських та міжнародних організацій, родини утримуваних з політичних мотивів осіб, військовополонених та заручників, а також звільнені з полону.