Зимові походи переселенців – або розмови, почуті в черзі за гуманітаркою

Відтоді, як переселенці зі всієї України почали прибувати до Одеси, біля одного з Центрів надання гуманітарної допомоги, розташованого на Рішельєвській, щодня, окрім неділі, збирається багато людей. 

Вони можуть двічі на місяць отримувати тут продуктові набори, і раз у місяць – побутову хімію, речі першої потреби, дитячі речі й одяг. Таку ж можливість мають і малозабезпечені одесити.

Усі гуманітарні центри в Одесі працюють з понеділка по суботу до сімнадцятої. 

Коли ми тільки приїхали до Одеси, біля центру на Рішельєвській збирався натовп, ніяких зручностей ще не було, але протягом декількох місяців у дворі з'явилася просторий намет із безплатним секонд хендом, багацько збитих з дерев'яних піддонів і яскраво пофарбованих лавочок, величезний навіс, під яким люди можуть ховатися від сонця і дощу, поки чекають своєї черги, – розповідає херсонка Галина.

За її словами, влітку й на початку осені тут щодня приймали до п'ятисот переселенців, не припиняючи працювати й під час повітряних тривог. Одесити тоді отримували свою допомогу в окремому приміщенні. Але з настанням холодів і у зв'язку з аварійними відключеннями світла віднедавна обидві черги почали обслуговувати в одному місці. 

Відтоді вони просуваються дуже повільно, адже сумарна кількість людей збільшилася.

Помітно збільшився й відсоток приїжджих херсонців через переселенців нової хвилі, які знайшли в Одесі порятунок від обстрілів.

Чимало людей, що вперше прийшли за гуманітаркою, розповідають:  приїхали до Одеси буквально днями. 

Поки чекають своєї черги, новоприбулі діляться один з одним наболілим.

Пенсіонерка з Херсонської  області Тамара не стала чекати, коли в її дім прилетить ворожий снаряд, і виїхала після того, як від обстрілів загинув син її міської подруги.

Вона вийшла до магазину по хліб, а коли повернулася – ані квартири, ані сина, – розповідає Тамара.

Сільським друзям жінки пощастило трохи більше. Це був той рідкісний випадок, коли куріння врятувало людям життя. Через постійні обстріли чоловікові з жінкою вночі погано спалося, вони вийшли покурити на вулицю, саме в цей момент у їхній дім прилетіло. Епіцентром вибуху стала спальня. Молоді люди залишилися живими, але їх сильно посікло уламками, і вони потрапили до реанімації.

Прямо посеред ночі "подарунок" із лівого берега прилетів і в будинок іншої сімейної пари з Херсона. Люди змушені були евакуюватися в чому були одягнені, буквально в домашніх капцях. Тож мають потребу в багатьох речах – одягу, постільній білизні та теплих ковдрах. 

Херсонка Анастасія, яка мешкала на вулиці Перекопській, розповідає, що вони з чоловіком виїхали після того, як побачили навпроти свого будинку снаряд. Він дивом не розірвався. А скрізь по вулиці валялися такі собі цвяхи, що ймовірно слугували начинкою для інших снарядів, які виконали свою руйнівну функцію.

Згадують переселенці з Херсонщини й життя в окупації.

Так, сільська продавчиня, жінка пенсійного віку, яка торгувала в сімейній крамничці в передмісті, розповідала, як розмовляла з окупантами українською, і зухвало запитувала їх, навіщо вони прийшли з війною на нашу землю. За її словами, вони виправдовувалися тим, що військовозобов'язані та виконують накази. Коли ж один із них попросився сходити до туалету в магазині, смілива маленька жіночка запропонувала потримати його автомат.

Той так розгубився, що ніяк не відреагував на її не зовсім безневинний жарт. 

А молодий чоловік, якій доєднався до розмови, розповів про свій досвід полону:

Я близько тижня просидів у підвалі лише тому, що чимось не сподобався російським військовим на одному з блокпостів у місті. Запхавши мене до підвалу, вони про мене наче забули. Їсти нічого не давали. Я вже втратив відчуття часу, думав що ось-ось помру, коли без якихось пояснень мене відпустили. 

Живучи в окупованому місті в умовах тотального дефіциту й відсутності можливості заробити на елементарні продукти, більшість херсонців змушені були в усьому собі відмовляти.

Херсонка Ірина розповідає:

Після переїзду до Одеси ми перші дні не могли зупинитися, купуючи їжу. Після окупаційних цін і російських неякісних продуктів усе здавалося смачним і дешевим. 

Попри те, що новоприбулим херсонцям дозволили отримувати гуманітарну допомогу позачергово, як виявилося, мало хто був готовий лізти вперед черги, яка з самого рання вишикувалася біля центру. Люди терпляче чекали оголошення свого чергового номера.

Варто зазначити, що з настанням холодів  кількагодинне стояння посеред вулиці стало для багатьох важким випробовуванням. Особливо людям похилого віку та жінкам з малолітніми дітьми. А таких тут чимало. Однак наші земляки, що прибули до Одеси з обстріляного Херсона, сьогодні можуть отримати не тільки продуктові набори, а ще й теплі ковдри, матраци, одяг, засоби гігієни.

Людям, які змушені шукати прихистку в іншому місті, а дехто через війну взагалі залишився без даху над головою, кожна дрібниця отримана безплатно, полегшує життя. 

Херсонка Альона зраділа тому, що цього разу, крім харчів, дали для неї та її дітей вітамінно-мінеральні комплекси.  Однак вона скаржиться на те, що відтоді, як переселенців стали обслуговувати разом з одеситами, їй з дітьми доводиться подовгу мерзнути на вулиці, перш ніж вона отримує свій гуманітарний пакунок.

Якби ж то можна було б затягнути місце під навісом звичайною плівкою та якимось чином організувати обігрів. Також для всіх було б краще, якби місцеві отримували допомогу окремо, як і раніше. Адже це здебільшого люди похилого віку, а багатогодинне тупцювання на морозі їм, м'яко кажучи, не на користь, – розмірковує жінка.

Звісно серед людей, що стояли в черзі, було й чимало незадоволених. Це й не дивно, адже дехто чергував тут уже по кілька днів. Та всупереч різним настроям волонтери сумлінно виконували свою роботу й терпляче все роз'яснювали кожному, хто звертався з якимись запитаннями. Людям допомагали зорієнтуватися, оперативно складали пакунки й виносили великі коробки харчових наборів із Європи. 

Тож, попри усі складнощі, зморені довгим стоянням на холоді люди здебільшого відчували вдячність за надану допомогу. 

Однак усі вони дуже сподіваються, що проблему з довжелезними чергами просто неба найближчим часом все ж таки якимось чином вирішать. Адже попереду ще два довгих місяці зими. А люди прибувають і прибувають.

Тим часом після кривавої суботи 24 грудня, коли рашисти обстріляли центр Херсона, очікується нова потужна хвиля евакуації. З високою ймовірністю можна спрогнозувати й черговий приплив переселенців до Одеси. А отже проблема з організацією видачі гуманітарної допомоги в зимовий період набуває особливої актуальності.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини