Як росіяни “ліпили” образ ворогів…

Сьогодні воєнні злочини росіян часто порівнюють із нацистськими. Пропаганда країни-агресора, так само як німецька пропаганда 80 років тому, підмінює реальний світ фейковою маніпуляцією: “руський мір”, “порятунок українців від нацистів”, “миролюбність” тощо. 

Але таку методику використовували й у срср та російській імперії. Так, у 20 столітті поширення правдивої інформації, зокрема, про власні злочини, радянське керівництво блокувало підкупом і терором, часом – фізичним знищенням свідків. Завдяки цій «залізній стіні» пропаганди світ часто хибно сприймав росію, як висококультурну країну, а Україну – як убогий, темний і всуціль корумпований дикий край. 

Ще раніше росіяни почали змальовували відсталими дикунами або й навіть кривавими різниками осіб чи групи з яскравою національною ідентичністю, які вели за собою народи “геть від москви”. Таких груп упродовж української визвольної історії росіяни виділяли три: “мазепинці”, “петлюрівці” й “бандерівці”. На їх дискредитацію грошей не шкодували.

“Невідомі пальці Мазепи” 

Про “мазепинців” було стільки фейків, що вистачило б на декілька книг.  Відомо, що в Полтавській битві 1709 року гетьман Іван Мазепа виступив на боці шведів, сподіваючись на їхню підтримку в боротьбі за незалежність України від Московського царства. Дізнавшись про вчинок українського гетьмана, цар Петро I наказав стерти з лиця землі українську столицю Батурин разом із жителями. Не щадили ні жінок, ні дітей. За спогадами очевидців, річка Сейм, що протікала містом, стала червоною від крові вбитих.

Але у віртуальному світі російської пропаганди саме «мазепинці» змальовані нелюдами. Для дискредитації послідовників українського гетьмана використовували навіть топоніміку. Так, назву села Пальчики неподалік Батурина сучасна (!) Вікіпедія пояснює тим, що тут за гетьманування Івана Мазепи розташовувалося «місце страти козаків, які не підкорялися гетьману». Таких неборак, мовляв, «мазепинці» піддавали звірячим тортурам: саджали на палі, вішали та відрубували їм пальці. Одному з козаків залишили тільки один палець на руці. Тому його прозвали Пальчиком. Від його імені нібито й пішла назва села… Такі «страшні історії» продовжують працювати в масовій свідомості.

Хоча існує інша версія, яка, ймовірно, і пояснює назву цього населеного пункту. Першими поселенцями села були селяни, козаки з правобережної України, які втекли від гніту польського панства в 30-х роках 17 століття. Вони й дали назву своїй батьківщині. За народною версією мовиться, що серед лісу довгий час стояла лише одна хатина, як палець, ймовірно звідси й пішла назва села Пальчики. 

Але, звісно, пропагандистам країни-агресора така версія не підходить, бо “мазепинці” повинні у свідомості росіян залишатися кривавими катами та вбивцями. 

Як росіяни бояться Петлюру 

У радянський період після “мазепинців” у срср почали лякати “петлюрівцями”. Переважно так називали українських діячів, які у 1917-1921 роки боролися за розбудову Української Народної Республіки, а потім – усіх представників так званої “української контрреволюції”.

Нагадаємо, Симон Петлюра – публіцист, політик, організатор збройних сил України. Убитий агентом НКВС в еміграції в Парижі в 1926 році. 

У радянського керівництва він викликав такий страх, що навіть через дитячі оповідання пропаганда намагалася “вбити” у свідомість молодого покоління “кривавість” українського політичного діяча та його прихильників. Чого тільки варте оповідання Аркадія Гайдара “Р.В.С.”. Цей майстер впливу на дитячі душі мимохіть вставив у свій твір:

“От же ж дід Захарій! На трьох війнах був. А й то, коли сідав на призьбі біля рудого собачати, якому п’яний петлюрівець шашкою вухо відрубав, казав: – Ну й часи!»… От вам і закарбована в мозку картинка: вояки Петлюри – “гірші за звірів”.

Натомість російські книжки та фільми не розповідали про звірства червоної армії, які вони, наприклад, творили в січні 1918 року: грабували та розстрілювали тисячами мирне населення. Щось пропагандисти не згадують про криваві захоплення українських сіл, містечок та міст, де розстрілювали кожного десятого мешканця чоловічої статі. Також вони мовчать про репресії в Україні викладачів трьох вишів, які готували педагогічні кадри для національних меншин: Одеського німецького педагогічного, Київського польського педагогічного й Польського інституту культури. Такі факти можна перераховувати нескінченно. 

“Пиляли полонених, як колоди…”

Напевно, найстрашнішим “жахом” для росіян залишаються “бандерівці”. Саме російська пропаганда найактивніше просуває їх “кривавість” та виділяє поміж інших напрямків українського визвольного руху. “Бандерівцями” вони називають воїнів Української Повстанської Армії, які в роки 2-ої Світової війни воювали на два фронти – проти нацистів і росіян.

Нагадаємо, Степан Бандера у 1930-ті роки очолив Організацію українських націоналістів і став символом боротьби за свободу і державність українців. З 1941 по 1944 роки був ув’язнений у нацистському концтаборі Заксенхаузен. Після війни емігрував і був убитий агентом НКВС у 1956 році.

Сьогодні російська пропаганда продовжує насаджувати у світогляд своїх громадян “жахливість та кривавість бандерівців” – криниці, набиті мертвими немовлятами, п’ятикутні зірки на грудях у закатованих. Хоча факти свідчать про інше: на багатьох тілах, піднятих з ям і підвалів НКВС, було вирізано або випалено тризуби. 

У так званих російських змі, які описують “бандерівські звірства”, прочитується світогляд та практика НКВС. В одному з таких “видань” написали:

“УПА вбивали жінок, дітей, стариків – вилами, різали пилами й рубали сокирами! Лише за те, що вони були іншої національності”. 

 Дописувач газети “Лехаим” Леонід Говзман у своїй книзі так описав ті події:

“Звісно ж, бандерівців звинувачують в антисемітизмі. Утім, священник Яків Кротов наголошує, що брехня про “антисемітизм бандерівців” – пізня, її стали поширювати відразу після того, як чекісти убили Степана Бандеру – щоби виправдати убивство розплатою за “звірства щодо євреїв”. 

Також у численних реальних документах із відкритих після 2009 року архівів НКВС бачимо злочини російських енкаведистів. Наприклад, полковник захаров із групою російських солдатів, перевдягалися у форму УПА та вбивали селян, учителів, дітей, щоби викликати недовіру й ненависть до українського війська.

Виправдання себе, знищенням уявного “ворога”

Сьогодні росіяни продовжують зображувати українців, як “різунів”, а себе – “миротворцями”. Але 24 лютого 2022 року розставило всі крапки над “Ї”. Хоча, уряд країни-агресора продовжує вкладати великі зусилля та гроші в “змальовування” так званих “звірств українських нацистів”. У такий спосіб вони хочуть виправдати знищення українців та намагаються ізолювати Україну від цивілізованого світу. 

Чому так сталося? Відповідь одночасно складна та проста – уряд рф хоче запустити “проєкт” срср 2.0 та знищення українців як нації.  

У 2008 році, коли путін напав на Грузію, це стало першою відправною точкою до цього процесу. Тоді, як це притаманно Європі з її політикою “умиротворення”, вона промовчала, і дозволила захопити Південну Осетію. У 2014 році — знову європейські держави не проявили достатнього тиску на російського диктатора. І не дивно, що у 2022 році він вирішив, що йому все дозволено та почав повномасштабне вторгнення в Україну. Тим паче. його громадяни вже були підготовленими після отримання величезної порції фейкової інформації про “бандерівців”, “петлюрівців” та “мазепинців”. І чого тут дивуватися, якщо цілим поколінням насаджували з дитинства, що “хохли — це нижча раса та молодший брат”, який нічого не вартий. А сьогодні взагалі російська пропаганда стверджує, що ніколи не існувало українців. 

Ще наприкінці 19 століття канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк достатньо лаконічно та змістовно описав росіян:

“Сусіди росії можуть бути або їх підданими, або їх ворогами. Іншого варіанту не буде, бо росіяни по іншому не ведуть відносини з сусідами…”

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...