Як Херсон виставляли на розпродаж

Пристрасті навколо приватизації 87 приміщень комунальної власності Херсона набирають дедалі більшого розголосу. Правоохоронці нарешті домоглися арешту всіх об’єктів, виставлених на продаж.

Компетентність судді Дмитра Гонтара стала сумнівною. А для начальниці управління комунальної власності (УКВ) Херсонської міської ради Аліси Вербицької настали важкі часи, бо проти неї подано кілька судових позовів.

Нагадаємо, наприкінці минулого року депутати міської ради проголосували за приватизацію 87 об’єктів комунальної власності. Готувала проєкт цього рішення Аліса Вербицька - начальниця управління комунальної власності Херсонської міської ради.

Але згодом виявилося, що на розгляд депутатській комісії та робочій групі з підготовки до сесії Аліса Вербицька подавала перелік із 12 об’єктів. Однак під час самої сесії депутатам роздали нову редакцію документу, де під приватизацію вже значилося 87 приміщень. В результаті на продаж виставили  не лише склади, а й щонайменше дві бібліотеки, декілька пам’яток архітектури, і навіть приміщення міського відділу з питань цивільної оборони. Це ставить сьогодні область, що межує з окупованим Кримом,  у вкрай ризиковане становище регіону, позбавленого засобів оповіщення населення про надзвичайні ситуації та екстрену мобілізацію.

За заявою секретаря міськради Олени Урсуленко на дії начальниці УКВ Херсонської міської ради відкрито кримінальне провадження. Попередня кваліфікація злочину -  ч. 1 ст. 366 (Службове підроблення) та ч. 1 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального Кодексу України.

Дмитро Гонтар: чотири «ляпи» в одній ухвалі

Також правоохоронці разом з представниками прокуратури звернулися до Херсонського міського суду з клопотанням накласти на 87 приміщень, які фігурують у справі, арешт, тобто – заборонити на час слідства відчуження (продаж/приватизацію) речових доказів.

Але це виявилося не просто. Слідчий суддя Дмитро Гонтар спочатку повернув клопотання прокурору для усунення недоліків, а згодом все одно залишив без задоволення.

Відмовляючись накласти арешт на приміщення, Дмитро Гонтар навів декілька аргументів:

- перелічене майно не відповідає критеріям речового доказу в кримінальному провадженні;

- у матеріалах провадження відсутні дані, які вказують на здійснення службового підроблення, відсутні документи, які б вказували, яким чином воно вчинялося, хто його вчиняв та з яких мотивів;

- слідчий просить накласти арешт на об`єкти нерухомості, які, на думку заявника, були безпідставно включені до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, так і на ті об`єкти, які були внесені на розгляд комісії першочергово, без пояснення необхідності накладення арешту, в тому числі і на це майно;

- перелік об`єктів, які підлягають відчуженню (тобто рішення сесії з цього питання – прим. авт.), підписано головою Херсонської міської ради.

Суддя Дмитро Гонтар Фото: investigator.org.ua

Правоохоронці подали апеляційну скаргу. Її розглядала колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі: головуючого - Віталія Батрака, суддів - Володимира Заіченка, Ігора Красновського. Сторону звинувачення представляла прокурор Херсонської місцевої прокуратури Анастасія Бугрименко.

Так ось, апеляційна інстанція повністю погодилася з позицією прокуратури, що аргументи Дмитра Гонтара – безпідставні.

Як зазначила колегія суддів, «вище перелічене майно, яке перебуває у комунальній власності Херсонської територіальної громади, цілком відповідає критеріям речового доказу у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, про що слушно зазначено в апеляційній скарзі.

За таких обставин, безпідставними є висновки слідчого судді з приводу того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Цілком слушними є і доводи апеляційної скарги про безпідставність зазначення слідчим суддею, як на підставу про відмову в накладенні арешту на те, що в матеріалах провадження відсутні дані, які вказують на здійснення службового підроблення, відсутні документи, які б вказували, яким чином воно вчинялося, хто його вчиняв та з яких мотивів, оскільки на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій, доведеність чи недоведеність винуватості осіб, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту.

Крім того, як вбачається з матеріалів провадження, перелік майна, на яке слідчий просить накласти арешт, в обсязі який був винесений для голосування, в тому числі на об`єкти відчуження, який здійснюється за спеціальною процедурою, зазначене в додатку, який є невід`ємною частиною самого рішення Херсонської міської ради № 2256 від 20.12.2019 року, а тому на думку колегії суддів, слідчим правильно ставиться питання про накладення арешту на весь перелік об`єктів, які зазначені у згаданому додатку до рішення.

Також, факт підпису остаточного переліку об`єктів, які підлягали відчуженню головою Херсонської міської ради, не може слугувати беззаперечною підставою для відмови в накладенні арешту на майно, як про те зазначено в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, та не виключає можливості вчинення певними особами кримінальних правопорушень, відомості про які, в рамках даного провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань» - цитата.

Колегія суддів також підкреслила, що при вирішенні питання про арешт речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між фундаментальними правами особи та між суспільним інтересом й правомірною метою.

Отже, апеляційна інстанція заборонила вчиняти будь-які дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) зі всіма 87 об’єктами.

Ухвала набрала законної сили й оскарженню не підлягає.

Важки часи Аліси Вербицької

А для начальниці УКВ Херсонської міської ради Аліси Вербицької настали важкі часи. З початку цього року вона стала фігуранткою щонайменше двох кримінальних справ. На днях прокуратура направила до суду подання про проведення обшуку житла чи іншого володіння особи. А на черзі ще й позов проти чиновниці про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.

І все – через той «злощасний» перелік комунальних об’єктів, які підлягають приватизації.

Аліса Вербицька. Фото інтернет

Перша справа –  за службове підроблення (штраф до 4250 грн., або до трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років) та зловживання владою або службовим становищем (до шести місяців арешту, або до трьох років обмеження волі, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 4250 до 12750 грн.)

Подання про обшук направлено в рамках цього провадження. Щоправда, під час кримінального досудового слідства у відкритих джерелах не відображаються імена учасників процесу, але дуже велика доля ймовірності, що мова йде про пані Вербицьку. Адже скарга до поліції написана саме на її дії.

Сайт судової влади

Друга кримінальна справа – за перешкоджання журналістам (за ч.1 ст. 171 ККУ «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», -  карається штрафом до 850 грн., або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років). Подія сталася під час невідкладного депутатського прийому в кабінеті начальниці УКВ Херсонської міської ради.

Журналісти прийшли знімати невідкладний депутатський прийом, адже Аліса Вербицька, за словами секретаря ради, не надавала документів щодо скандального рішення з приватизації приміщень. Під час розмови до кабінету зайшов чоловік начальниці УКВ, почав принижувати депутатів та намагався перешкодити журналістам, зокрема Євгенії Вірлич (кавун.city) та Дмитру Багненку (Вгору), фіксувати події на відео.

Також ще два позови до суду подала Олена Урсуленко. Одна справа - про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, яка теж стосується комунальної власності та зазначеної події.

Компенсацію моральної шкоди позивачка просить  перерахувати на дитячий будинок.

Друга – про ненадання Алісою Вербицькою інформації на офіційні депутатські звернення, а також у відмові вищезгаданого невідкладного депутатського прийому.

Щоправда, розгляд цих справ поки що не призначено. Зокрема, другий позов суд повернув, щоб адвокат, яка представляє інтереси секретаря міськради, додала до справи ордер – підтвердження її повноважень. Це жодним разом не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Також депутати міської ради звернулися до Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області з проханням перевірити діяльність УКВ в частині ефективного використання об’єктів комунальної власності територіальної громади.

Ми намагалися взяти коментар в Аліси Вербицької, зокрема, чому у додатку до рішення сесії замість 12 з’явилося  87 об’єктів, і чия то була ініціатива? Але коли ми телефонували, вона, за словами секретаря, була зайнята, проте потім сама так і не передзвонила.

А хто за кадром?

Насправді, дуже важко уявити, що пані Вербицька сама придумала та провернула цю аферу. У кулуарах міськради і серед осіб, ознайомлених із внутрішньою «кухнею» цього органу, подейкують, що нагальний розпродаж комунальної власності готувався не просто так, а, що називається, під конкретних депутатів, які вже поділили між собою особливо ласі шматки комунального пирога і стоять «на низькому старті», з тим, щоб через фірми-прокладки придбати жадані приміщення. Фігурують прізвища  Больбота, Білоковиленка, Назаряна, Мазур, Хмаро, Підперигори та інших.

Підкреслимо, цю інформацію офіційно не підтверджено. Жодної перерахованого прізвища в судових ухвалах, пов’язаних з дерибаном 87 об’єктів, не фігурує.

Втім, серед скандального переліку – 749,3 кв. м приміщень по вул. по вул. Патона, 4а.

За цією адресою територіальній громаді належать два поверхи будівлі загальною площею саме 749,3 кв. метрів. А поряд – затишний дворик соток на десять.

Другий поверх займають дві бібліотеки (дитяча №7, яка тимчасово переїхала сюди із аварійного приміщення на вул. Патона, 15, та бібліотека №24). Минулого року за бюджетні кошти всі кабінети тут повністю відремонтовані, замінені вікна, двері, батареї, куплені меблі.

А на першому поверсі – 194,6 кв. м. вже здано в оренду на 35 років Полтавцевій Тетяні Валентинівні — повній тезці дружини депутата Херсонської міськради Євгена Назаряна. 

 Документ з сайту kherson.media

Майже аналогічна ситуація з продажем нежитлового приміщення першого поверху на вул. Театральна,13, площею 38,1 кв.м.

Приміщення розташоване на першому поверсі адміністративного будинку, що є пам`яткою містобудування та архітектури місцевого значення. Цікаво, що дві кімнати (60,3 кв. м) поряд депутати ще минулого року погодилися продати орендарю без аукціону та за безцінь. А орендує їх - приватна фірма «Радуга». Засновником та керівником якої значиться Власов Олександр Вадимович. Той самий Власов, депутат Дніпровської районної ради Херсона, відомий у місті завдяки своїм гучним кримінальним справам. Зокрема, за напад разом із дружиною на офіс Херсонської Самооборони в серпні 2018 року. Тоді прокуратора подала клопотання про їх арешт, без можливості внести заставу. Але Власових пообіцяли взяти на поруки депутати міської ради Сергій Бєлоковиленко, Станіслав Лисюк, Роман Підперигора, депутат обласної ради Василь Федін і Антонівський сільський голова Ігор Сємєнчев. Тож обом нападникам, і Олександру, і Лілії, суд обмежив пересування лише домашнім арештом вночі.

Тобто, коли в кулуарах згадують про причетність цих депутатів до дерибану комунальної власності, мабуть, на це є вагоме підґрунтя.