Введення е-декларування негативно вплинуло на розвиток громадянського суспільства – дослідження
Введення електронного декларування для антикорупційних активістів та ініціативи щодо додаткової фінансової звітності для громадських організацій негативно вплинуло на розвиток громадянського суспільства в Україні.
Про це йдеться в результатах "Індексу стабільності громадянського суспільства – 2017", який презентували правозахисники, пише Центр інформації про права людини.
Індекс стабільності організації громадянського суспільства вимірюється у близько 70 країнах світу. У межах дослідження експерти вимірюють правове середовище, організаційну спроможність, фінансову стійкість, публічний імідж, адвокаційну здатність, надання послуг та секторальну інфраструктуру. Оцінювання здійснюють за шкалою від 1 (максимально позитивне значення) до 7.
Згідно з результатами, у 2017 році ідеї організаційного розвитку стали більш трендовими та більш усвідомленими.
"Організації громадянського суспільства та зацікавлені сторони зараз набагато краще розуміють, навіщо це необхідно, а також, що головне – які є підходи та інструменти, що дозволяють ГО посилитися. Це вже не просто тренінги, а системні підходи, менторські програми супроводу організації. Крім того, зацікавлені сторони, зокрема донори, готові інвестувати більші кошти в розвиток організаційної спроможності громадських організацій", – зазначив експерт з організаційного розвитку, виконавчий директор Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину "Єднання" Володимир Шейгус.
Також експерти підкреслили, що громадський сектор стає дедалі більш впливовим, але рівень залучення громадян залишається досить низьким.
"Загалом громадськість краще розуміє волонтерів, які підтримують армію та ВПО, а також організації, що підтримують людей з інвалідністю, ніж громадські організації, що працюють над зміцненням демократії", – йдеться в результатах дослідження.
Серед основних причин погіршення показників правового середовища експерти назвали запровадження електронного декларування для антикорупційних активістів.
"Немає однозначного визначення, хто є антикорупційним активістом, на кого вони розповсюджуються, є великий ризик, що правоохоронні органи будуть застосовувати їх вибірково, для політичного та адміністративного тиску на нелояльних активістів", – зазначив експерт з адвокації, директор проекту USAID "Громадяни в дії" Максим Лациба.
Водночас він розказав, що в Україні присутні й позитивні зрушення:
"Спрощення процедури реєстрації громадських організацій, також – зміни до Податкового кодексу, які дали можливість для ГО мати статус неприбуткової і займатися соціальним підприємництвом, а отриманий дохід залишати неоподатковуваним і витрачати на статутну діяльність; створення умов для смс-благодійності, ухвалення плану заходів з виконання національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства, з якого за 2017 рік виконали близько 45%".
На останок експерти зазначили, що, попри дискредитаційні кампанії проти деяких громадських організацій, вони залишаються лідерами довіри серед українців.
"Соцопитування демонструють, що їм довіряють більше, ніж уряду і Верховній Раді", – підкреслив менеджер з комунікації Українського незалежного центру політичних досліджень Олександр Равчев.
-preview.webp)
-preview.webp)
-preview.webp)
