Тисячі кінофахівців і обмаль фільмів. Що робити з українським кіно?
Понад тисячі молодих фахівців у сфері аудіовізуального мистецтва і виробництва - режисерів, операторів, монтажерів, звукорежисерів - щороку випускають профільні виші України.
Такого колосального напливу новоспечених фахівців, мабуть, немає в жодній країні. Але "на виході" ситуація чомусь виходить вкрай плачевною. У кіноіндустрії відчувається гострий дефіцит справжніх професіоналів, які цінуються буквально на вагу золота.
Дослідити, що ж не так в українському кіновиробництві, вирішили в Українському культурному фонді, Асоціації кіноіндустрії України й Центрі "Соціальні індикатори".
Зокрема, попередній аналіз показав: профільні виші України вже не перший рік "штампують" фахівців за застарілими програмами. І, навіть якщо випускники добре освоїли теоретичну частину, то, коли доходить до справи (тобто - до зйомок) практичний бік питання залишає бажати кращого. Власне, випускника кіновишу доводиться заново навчати всім тонкощам професії. Але й після "перекваліфікації" чимало новачків йдуть із професії.
Дослідження, про яке говорилося вище, має встановити різницю між реальними потребами кіноринку й обсягами підготовки фахівців за застарілими "методичками". Мета дослідження, результати якого оприлюднять у вересні, - радикальне оновлення програм навчання кінофахівців у профільних навчальних закладах.
Асоціація кіноіндустрії України досить довго займається освітніми програмами і привозить різні міжнародні воркшопи в Україні, заповнюючи прогалини неформальної освіти, - коментує в одному з інтерв'ю голова АКУ Дмитро Суханов. - Ми перетиналися з представниками формальної освіти і виявили відмінності між нашими уявленнями про ринок і тим, яких фахівців і як треба готувати. Щоби це спілкування було більш продуктивним і ефективним для всіх зацікавлених сторін - представників формальної освіти, студентів, нас як частини індустрії - ми і вирішили провести дослідження.
Організатори дослідження називають ще одну "ахіллесову п'яту" молодих українських кіношників. Це - слабкий рівень володіння англійською мовою, що істотно гальмує розвиток міжнародного співробітництва.
Нарешті, одна з головних проблем - брак виразної стратегії підготовки якісних і талановитих сценаристів. Адже половина успіху фільму (а то і значно більше) - це відмінна ідея й чудово написаний сценарій. Тим часом в Україні в Класифікаторі професій професії "сценарист" просто немає! На державному рівні відповідних освітніх програм немає. Отже, сценаристи з'являються в кіно хаотично, без будь-якої системи, найчастіше пробиваючись в індустрію завдяки власним силам, таланту та ентузіазму.
"Українська кіноіндустрія вимагає якнайшвидшого оновлення навчальних програм і поповнення фахівцями практично всіх кінопрофесій. І я впевнена, що наше аналітичне дослідження покаже реальну ситуацію, і надалі на основі нашого звіту буде створена Стратегія розвитку кіноосвіти в Україні", - зазначає експертка проєкту, продюсер компанії PSB films Белла Терзі.
-preview.webp)
