Обстріли поблизу Каховської ГЕС: масштаб небезпеки
З початку вторгнення військ РФ на Херсонщину бойові дії неодноразово велися в районі Каховської ГЕС.
Востаннє обстріли поблизу станції зафіксовані близько двох тижнів тому. Тоді від осколкових поранень постраждали п'ятеро жителів міста Таврійськ. Двоє з них загинули. Пошкоджень зазнали приватні будинки. Звісно, за таких умов певна загроза виникає і для гідроелектростанції. Журналісти нашого видання вирішили з'ясувати, якими будуть наслідки для населених пунктів та жителів області у випадку руйнації або серйозного пошкодження греблі ГЕС.
Каховська ГЕС є останньою або нижньою сходинкою серед гідроелектростанцій Дніпровського каскаду. Її потужність сягає близько 335 МВт. Проте функції об'єкта
не обмежуються лише виробленням електроенергії. Завдяки гідроелектростанції посушливі райони Півдня України отримують зрошення та водопостачання. Крім того, ГЕС забезпечує навігацію між Херсоном та Запоріжжям, через гідровузол прокладені автомобільний та залізничний мости, які мають стратегічне значення.
Об'єкт споруджували в 50 роках минулого століття. Для цього рівень води у Дніпрі підняли на 16 метрів та створили Каховське водосховище, об'ємом понад 18 км³.
Зважаючи на це, читачі нашого видання просять роз’яснити, якими будуть масштаби затоплення, якщо гребля гідроелектростанції зазнає пошкоджень або руйнації.
Тож ми звернулися до одного із профільних фахівців з даного питання пана Віталія* (ім'я змінено з міркувань безпеки). За його словами, наслідки не будуть критичними для життя людей:
“Дуже важко собі уявляю прорив Каховської ГЕС. Греблю може зруйнувати лише внутрішній вибух. Зовнішній удар не матиме на неї суттєвого впливу. Він може зруйнувати лише шлюзи, призначені для судноплавства по Дніпру та Каховському водосховищу. У цьому випадку вода вибігатиме тривалий час. Затоплення у прямому сенсі не станеться, але суттєвого підтоплення не уникнути. Перш за все, плавневої зони й населених пунктів, розташованих нижче за течією - від Голої Пристані до Олешок”.
За словами експерта, раптової і високої хвилі не буде. Затопленню заселених територій, зокрема, і Херсона, перешкоджатимуть плавні:
“Це не буде як цунамі - взяло і прийшло. Такий варіант можливий лише після руйнації усієї греблі, або її значної частини. І то, потік буде поступово розливатися плавнями, які його поступово поглинатимуть”. При цьому населені пункти на лівобережжі зазнають підтоплення. Зокрема Кардашинки, Саги, Кохани, Нова Каховка, Козачі Лагері, Кринки, Олешки, Гола Пристань. Ймовірно, постраждають і села, розташовані нижче Голої Пристані: обидві Збур'ївки, Геройське, Рибальче, а також лівобережні херсонські дачі.
Херсон підтопить частково
У Херсоні вода також підніметься, але тільки на окремих територіях. Зокрема, підтоплення зазнає мікрорайон Острів, розповідає пан Віталій:
“Тут різні варіанти можна розглядати. Навіть вал води в 16 метрів заввишки до Херсона дійде вже не таким високим. Безпосередньо в обласному центрі суттєво постраждає лише лівобережжя, тобто мікрорайон Острів. Правий берег високий і в нас дуже мало районів, вулиць та об'єктів житлового фонду розташованих близько до Дніпра. Умовно кажучи, це лише вулиця Чайковського, район Молодіжного пляжу, частково Воєнки. Все інше - на високому кореневому березі. Тож для Херсона, окрім Острова, це невелика проблема”.
Від руйнації греблі програють всі
Разом з тим, 16-метровий вал води, що накриває прилеглі території - це найгірший сценарій. До того ж, на переконання нашого спікера, він практично нереальний:
“Гребля Каховської ГЕС, яка була побудована в парадигмі існування ядерної зброї, являє собою майже монолітну “цеглину”. Вона бетонно-глиняна. Тобто, всередину бетонного каркаса було залито багато глини, яка там потім висохла. У ній є невеликі умовні “діри” - це шлюзи та гідроагрегати машинної зали. От через ці отвори на фоні усієї довжини греблі, технічно можна здійснити вибух з проривом води”.
Але навіть це зробити буде дуже складно. До того ж за словами експерта, такий варіант не вигідний жодній зі сторін:
“Нам вона (ГЕС - ред.) точно потрібна. Російській стороні потрібна також, адже це одна з двох переправ на правий берег для постачання їх угруповань. Крім того, якщо вони підірвуть греблю - впаде рівень Каховського водосховища. А він критично потрібен для іншого. До рівня води у 16 м підв’язано 22% української електроенергії. Зокрема найбільша у Європі Запорізька атомна електростанція, яка складається з шести атомних енергоблоків по 1 млн кВт кожний, а також Запорізька ГРЕС - найбільша у Європі теплова електростанція, потужністю 3,6 млн кВт”.
Якщо рівень води впаде, то ставок-охолоджувач атомної електростанції припинить виконувати свої функції. Тоді потрібно буде думати, яким чином охолоджувати реактори, аби вони не перегрілися і не вибухнули.
До того ж до рівня Каховського водосховища прив'язаний Північно-Кримський канал. У разі вибуху він вже не буде наповнюватись водою. Ще більшою за об'ємом води є Каховська магістральна система. А її функції не обмежуються зрошенням Каховського та частини Генічеського району - завдяки їй воду отримують населені пункти Запорізької області від Мелітополя до Бердянська.
ДніпроГЕС і “чорний серпень” 1941 року
Безпека Каховської гідроелектростанції залежить і від безаварійного функціонування Дніпровської ГЕС. Вона розташована на Запоріжчині та є найстарішою у Дніпровському каскаді. Сьогодні на території області ведуться бойові дії. Тож ДніпроГЕС також перебуває у зоні потенційної небезпеки. До чого може призвести руйнація цього об'єкта - відомо з історії. Досить згадати лише “чорний серпень” 1941 року:
“Підрив дамби здійснила робітничо-селянська червона армія, - продовжує розповідь пан Віталій. - Німці прорвалися на Хортицю і до греблі та вже йшли у бік Запоріжжя. Було закладено дуже багато тонн вибухівки й підірвана гребля ДніпроГЕСу. Є спогади, що валом води змило кілька понтонних переправ в районі Кам'янки, Нікополя і нижче за течією. Тоді загинуло багато людей”. Кількість жертв, за різними джерелами, сягала десятків тисяч. Серед них були і червоноармійці, і окупанти, і мирні жителі прибережних населених пунктів.
Але ДніпроГЕС значно потужніша щодо першого залпу води. Адже тут перепад у два з половиною рази вищий, у порівнянні з Каховською ГЕС:
“Більш того, якщо у нас вода одразу розливається плавнями, то на території Запорізької області швидкий струмінь біг великим гранітним каньйоном довжиною майже у 60 км. Але потім був Великий Луг, плавні - нижче за течією, де зараз Каховське водосховище. Там значну кількість поглинули широкі плавні, між нинішніми Василівкою, Лепетихою, Нікополем - це величезна територія”.
У серпні 1941 року ніхто, звісно, не фіксував, на скільки піднявся рівень води. Але, як свідчать згадки, кілька переправ були зруйновані в результаті цього скиду води.
Експерт переконаний, що цього разу подібне навряд чи повториться, адже ДніпроГЕС розташована у Запоріжжі, яке ніхто не збирається здавати. Навіть якщо станеться вибух - то він призведе до раптового підйому води у Каховському водосховищі. У цьому випадку через Каховську ГЕС доведеться скидати багато води. Звісно, плавні зазнають підтоплення, але для населення ситуація не буде критичною.
-preview.webp)
-preview.webp)
