Мости, які об’єднали Херсонщину

Нашу область Дніпро розділяє на дві частини. Тому тривалий час існувала суттєва проблема – як з’єднати мостами лівобережжя та правобережжя Херсонщини. Понад 100 років тому це намагалися вирішити, але безрезультатно. Тому ще довго поява моста залишалася, як говорили тоді херсонці, лише «мрією». Але  були певні плани та проєкти будівництва.

Нездійсненний проєкт

На початку 20 століття херсонська міська та губернська влада, розуміючи економічну та логістичну доцільність з’єднання двох берегів Дніпра, розробили кілька проєктів мосту. За одним з них таку конструкцію хотіли почати споруджувати в районі сучасного херсонського річкового порту.

На початку 20 століття з’єднання двох берегів Дніпра уможливило б  перевезення товарів та жителів з Олешок, Голої Пристані та інших населених пунктів. Тоді нинішня територія області розділялася Дніпром між двома губерніями – на правобережжі була Херсонська, а на лівобережжі – Таврійська. 

Звісно, існувала річкова навігація. Але пароплави, шаланди та інший транспорт не міг задовольнити усіх охочих, та й вартість їх послуг була доволі велика. 

До речі, більшість землевласників, які мали маєтки на лівобережжі, мешкали в Херсоні. Він був ближче, ніж, наприклад, «столиця» Таврійської губернії – Сімферополь. Тому Фальц-Фейни, Скадовські, Вассали, Соколови та інших заможні жителі регіону мали власні будинки в губернському Херсоні. Також поява такої сухопутної переправи дозволила б селянам привозити більше продукції з лівобережжя на ринки та базари Херсона. Усе це пожвавило б  торгівлю з лівобережжям та Кримським півостровом.

Але, як завжди буває, не вистачило грошей. Також додалися бюрократичні перепони. Не змогли вирішити, хто  будуватиме та відповідатиме за цей міст. Доки сперечалися “уряди” Таврійської та Херсонської губерній, хто візьме на себе цю функцію, почалася Перша світова війна, а потім – революція 1917-1921 років. І тоді вже було не до мостів.

Маловідомий німецький міст

У радянський період знову повернулися до ідеї з’єднання правого та лівого берега Дніпра. Після коротких підготовчих робіт в 1939 році почали будувати залізничний міст за 6 кілометрів від Антонівки. Але через два роки почалася війна, яка не дозволила завершити цей проєкт. Хоча вже нацистські окупанти змогли його реалізувати. Про цей німецький міст в радянський період не згадували з ідеологічних причин. 

У 1942 році армія Вермахту почала підготовчі роботи з будівництва залізничного мосту, який також планували розмістити недалеко від Антонівки. І це не дивно, що в тому ж місці. Насипи, тунелі та інші конструкції на правому березі Дніпра залишилися, чим й скористалися німецькі війська.

Німецька понтонна переправа у роки Другої світової війни під Херсоном

Ця переправа мала забезпечити перевезення вантажів до Криму, і далі через Керченську протоку на Кавказ. Будівництво розпочалося ранньою весною 1943 року. Спочатку між берегами  спорудили понтонний міст, над яким протягнули дві канатні дороги. До цієї переправи спеціально проклали залізницю, якою привозили вантажі та будівельні матеріали. Будівництво тривало 8 місяців. Важкі та небезпечні роботи виконували військовополонені. Так  побудовали міст довжиною 2 кілометри. Його висота над водою сягала 10 метрів. Офіційно його відкрили 2 листопада 1943 року.

Будівництво німецького мосту

Ця конструкція вважається найбільшою серед залізничних мостів, які будували нацисти у роки Другої світової війни на окупованих територіях. Сім залізобетонних опор підтримували всю споруду. Кажуть, залишки паль мосту, довжина яких сягала 32 метрів, досі можна побачити в херсонських плавнях.

Німецький міст

Але міст простояв не довго — лише 50 днів. Вже 18 грудня 1943 року під час наступу радянських військ на лівобережжі Херсонщини його підірвали. У повітря злетіла конструкція, яка коштувала нацистам 45 мільйонів рейхсмарок.    

І знову херсонці втратили чергову надію об’єднання двох берегів Дніпра.  

Херсонська мрія, яка здійснилася

Після Другої світової війни радянський уряд повернувся до ідеї будувати залізничний міст. В 1949 році почалася реалізація цього проєкту. Багато часу  витратили на розчищення залишків німецького мосту. Тому будівництво затяглося на 5 років. В 1954 році  офіційно відкрили сполучення по Антонівського залізничного мосту.

Хоча для автомобільного транспорту проблема не зникла. Частково її  вирішили в 1956 році, коли добудували Каховську ГЕС. Але це було незручно, бо 100-кілометровий об’їзд через дамбу займав зайві 1,5-2 години.

Будівництво Каховської ГЕС. 1955 рік

Звісно, був альтернативний варіант – паром Херсон-Гола Пристань. Але два пароплави не могли перевезти всіх охочих та ще й автомобілі. Херсонські старожили розповідали: в курортний період перед паромним причалом, який розташовувався між Нафтогаванню та Гідропарком, збиралося багато автомобілів та містян, їм доводилося довго чекати своєї черги.

Проєкт Антонівського автомобільного мосту

Лише в 70-х роках все ж таки вирішили спрямувати транспортний потік на околиці міста. Для цього вирішили побудувати автомобільний міст, який починався між Херсоном та Антонівкою, а виходив на лівий берег Дніпра в районі Олешок. В 1977 році провели розвідувальні роботи, а в травні почалося будівництво, яке тривало аж 8 років.

Будівництво Антонівського автомобільного мосту

Чому так? Конструктори та інженери зіткнулися з проблемою,  пов’язаною зі специфікою річкового дна та течії. Але хай там як, 21 грудня 1985 року пройшли перші випробування мосту. По ньому пустили 55 КамАЗів завантажених піском. А вже через три дні – 24 грудня – відбулося урочисте відкриття мосту, який отримав назву «Антонівський автомобільний міст».

Антонівський автомобільний міст

Ймовірно, херсонці та жителі області гадали, що ці мости назавжди об’єднали Херсонщину. Але 24 лютого 2022 року почалося вторгнення російських військ на територію України. Два дні, 24-25 лютого, йшов запеклий бій українських військ з окупантом на Антонівському автомобільному мосту. Потім окупанти використовували його для перевезення військової техніки та живої сили на фронт, який наразі пролягає на правобережжі Херсонської області.

Сьогодні ЗСУ знову “розвели мости”: їх обстріли порушили сполучення правого та лівого берега Дніпра. Також українські війська частково пошкодили Антонівський залізничний, Каховський та Інгулецький мости. Це необхідно для припинення постачання озброєння та солдат ворожої армії з окупованого Криму.   

Але  після перемоги, як і після Другої світової війни, відбудуємо їх і Херсонська область знову стане єдиною. І знову  їздитимемо до родичів у Голу Пристань, або у Скадовськ, ласуватимемо кавунами, смачнющими овочами та фруктами. І знову ближчими для нас стануть українські морські курорти,  Асканія-Нова, грибні соснові ліси й Олешківські піски...

Віримо в перемогу та українську армію.

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...