Гітлерівська риторика путіна — спіраль диктатури
Російські війська 24 лютого 2022 року почали повномасштабне вторгнення в Україну. Воно супроводжувалося спеціальним зверненням до нації володимира путіна, яке доволі схоже на промови гітлера часів Другої світової війни.
Відомий історик Юрій Шаповал – заступник декана історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка – говорив: «Путін полюбляє символи нацистські. Ви придивіться до форми російських військових, там абсолютні алюзії на нацистську форму, зовнішні реквізити простежуються».
путін зі своїми генералами
гітлер з генералами Вермахту
Тут неможливо не погодитися, але не тільки елементи нацистської форми скопіював кремль, а й — промови лідера Третього Рейху.
Чому диктатори схожі?
Але спочатку розберемося, чому сучасна росія та Німеччина 1930-40-х років мають такі схожі риси. У них є загальна логіка внутрішньої еволюції, хід якої виявився зумовлений тим, що обидва режими є персоналістськими диктатурами, побудованими навколо вождів, які отримали владу внаслідок внутрішньоелітної змови.
І гітлер, і путін прийшли до влади на тлі відчутних соціально-економічних труднощів, втрати імперської величі та втрати геополітичного впливу держав, які вони очолили. На ранній стадії існування режимів дії диктаторів значною мірою збігалися із запитами більшості населення. Економічне зростання, хай навіть причиною його були не дії диктаторів, а сприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура та (або) природні циклічні процеси в економіці, сприяли високій популярності режимів. Національній самосвідомості підходила популістська риторика на тему «вставання з колін» та «повернення втраченої величі».
Однак дуже скоро далася взнаки відсутність механізму зворотного зв'язку, якого диктатури, на відміну від демократій, позбавлені. Популярність диктатора у такій ситуації починає падати, а за умов персоналістської диктатури це загрожує стійкості режиму загалом. Щоб підтримати популярність та зберегти владу, диктатори починають проводити авантюрно-агресивну зовнішню політику. Важливе значення має тут та обставина, що соціальна база режиму, збуджена державно-патріотичною риторикою, сама починає вимагати реальних кроків відновлення втраченої імперії.
Після того, як режим переходить до експансіоністської зовнішньої політики, велике значення для подальшого розвитку подій має реакція світової спільноти. На жаль, і у випадку з гітлером, і у випадку з путіним, ця реакція, що виявилася в спробах «умиротворення» агресора, виявилася абсолютно неадекватною. Така позиція світової політичної спільноти «розв’язала руки» диктаторам і вони розпочали війни.
Промови під копірку
Головним інструментом будь-якого диктатора – це його промови та заяви. Вони обов’язково повинні емоційно «заводити» натовп, щоби він повірив у правильність дій диктатора. Так робив гітлер, геббельс, муссоліні та інші нацистсько-фашистські лідери. Так робить й путін.
У цьому випадку можна порівняти просто ці два фото. На одному — гітлер на стадіоні в Нюрнберзі 1933 рік, а на іншому – путінська масовка в Лужниках в березні 2022 року. Тотожність – очевидна.
гітлер на стадіоні в Нюрнберзі 1933 рік
путінська масовка в Лужниках в березні 2022 року
Але, «пройдемося» по текстах виступів.
Реваншизм і ностальгія за колишньою величчю прослідковується у заявах гітлера та путіна:
Звернення гітлера до німецького народу 22 червня 1941 року:
«Тільки через відсутність внутрішньої єдності Німеччина зазнала поразки 1918 року»
Звернення путіна до нації 24 лютого 2022 року:
«Радянський Союз наприкінці 80-х років ослабнув, потім просто розвалився… тільки-но ми тоді на якийсь час втратили впевненість у собі, і все – баланс сил у світі виявися порушеним».
Погодьтесь, дуже помітна схожість за ностальгією минулої так званої «величі» двох тоталітарних держав.
Диктатори та діти
Також гітлер та путін запевняли, що єдина їх мета – це «миролюбність»:
Промова гітлера в Рейхстагу 1 вересня 1939 року:
«Вам відомі мої нескінченні спроби, які я робив для мирного врегулювання питань… Всі вони виявилися марними».
Звернення путіна до нації 24 лютого 2022 року:
«Вісім років ми робили все можливе, щоби ситуація розв’язалася мирними, політичними засобами. Все марно».
Тут, гадаємо, не треба довго шукати схожості в цих двох промовах. Лише можна пограти в гру «Знайти декілька відмінностей».
Доволі часто диктатори наголошували на так званій концепції «зовнішнього ворога».
Звернення гітлера до німецького народу 22 червня 1941 року:
«Ще 1936 року Черчилль заявив… що Німеччина знову стає занадто сильною і тому її слід знищити».
Звернення путіна до нації 21 лютого 2022 року:
«Просто їм не потрібна така велика і самостійна країна як Росія».
Таке тлумачення цієї концепції спрямоване лише на те, щоби викликати страх у власного населення. А у цьому стані будь-які воєнні злочини вони виправдають та підтримають.
Головною темою промов гітлера та путіна було «порятунок нації».
Промова гітлера в Рейхстагу 1 вересня 1939 року:
«Як і на інших німецьких територіях на Сході, з усіма німецькими меншинами, які проживають там, поводилися все гірше і гірше. Якщо Польща продовжить свої утиски німців… тоді Рейх не залишиться просто спостерігачем».
Звернення путіна до нації 24 лютого 2022 року:
«Необхідно було негайно припинити цей кошмар – геноцид мільйонів людей, які проживають там. Нам просто з вами не залишили іншої можливості захистити росію, наших людей, окрім тієї, яку ми будемо змушені використати сьогодні».
Абсурдність цих заяв просто не піддається здоровому глузду. Гітлер та путін «рятували нації» обстрілами та руйнуванням міст, будинків, шкіл та інших об’єктів, де жили та живуть ті, кого начебто треба рятувати.
Карикатура на путіна
Цитати з таких промов можна продовжувати нескінченно. Вони яскраво показують рівень симпатії путіна до спадку німецьких нацистів.
Сьогодні росія перетнула той рубіж, після якого «м'який» сценарій виходу з диктатури вже неможливий. Ймовірно, революція, яка звільнить рф від путіна, буде далеко не «оксамитовою», і кожен день перебування диктатора при владі робить ці перспективи все більш реальними. Хоча може путін вже до кінця «скопіює» долю гітлера, а не лише його промови? Чи він хоче все ж таки дожити до чергового Нюрнберзького трибуналу?
-preview.webp)
