“Брудна білизна” Голопристанської районної лікарні, або Політична помста чи бійка за власний гаманець?

Зранку минулої п’ятниці, 14 січня, біля сходинок Голопристанської міської ради кілька десятків людей з плакатами понад годину пританцьовували на морозі, гучно обурювалися та намагалися увірватися до приміщення, де засідали депутати. Місцеві сесії ще ніколи не переживали такого ажіотажу та провокацій. І цей конфлікт яскраво віддзеркалює наслідки недореформування медичної галузі країни.

У той день депутати Голопристанської територіальної громади розглядали начебто просте питання - про дострокове припинення контракту з головним лікарем районної лікарні Владиславом Житнюком. 

Перехожі дивувалися, питали, що відбувається, чого натовп зібрався і так багато поліції? А коли чули про порядок денний, казали - там давно  треба  навести порядки. Бо люди вимушені їздити лікуватися в Олешки або в Херсон. Там і ставлення до пацієнтів, і медицина кращі, і лікуватися дешевше. А тут - навіть з “ковідних” вимагали гроші.

 

За підрахунками поліції, підтримати Житнюка прийшло десь 100 осіб, організатори мітингу стверджували, що більше. І всі - медичний персонал закладу.

Скупчення людей час від часу розпадалося на невеликі групки. Та хтось знову  гучно волав “Ганьба!”, - і люди  знову шикувалися півкільцем навколо сходинок, плакати здіймалися, а натовп підхоплював кричалку. 

“Диригували” мітингом народний депутат Олексій Ковальов (саме його гучний голос задавав тон  зборам), колишній голова Голопристанської райради, нинішній депутат Скадовської райради Віталій Соловйов та кілька їх асистентів.

Комунальний заклад чи приватна вотчина?

Ситуація склалася катастрофічна, - коментує проєкт рішення міської сесії Олександр Бабич. - Ми, як співвласники, не можемо вплинути на нашу комунальну лікарню, вона поводиться, як приватний бізнес. Нам не надають документів, не допускають на територію наших фахівців, не виконують доручення міської ради, на запити надсилають відписки, мовляв, їм надано право автономно вирішувати завдання Національної служби охорони здоров’я. Хіба це нормально, коли в лікарні є власна лабораторія, а лікарі посилають пацієнтів здавати аналізи до приватних лабораторій, які теж  невідомо на яких засадах перебувають на території комунального закладу? А завідувач відділення - займається приватною практикою в кабінеті комунальної лікарні, це нормально? Ніхто не заважає йому займатися у позаробочий час приватною практикою, але хай для цього орендує собі інше приміщення, сплачує комунальні послуги, а не використовує для власних інтересів бюджет громади. Торік лікарня уклала з НСЗУ договір на пакет безоплатних послуг (який фінансується з держбюджету) м’яко кажучи, слабкий, він не покривав потреби жителів громади. А на 2022 рік - взагалі не уклала. Ми не  раз говорили з представниками лікарні, що  сьогодні концепція фінансування медичної галузі змінилася кардинально: кошти виділяються за послуги пацієнтам, а не на прибутки інших осіб. Проте люди, які стоять за фінансовими потоками лікарні, не хочуть цього зрозуміти та прийняти.

Лікарню передали на баланс органів самоврядування, що утворилися на території, які вона обслуговувала до децентралізації, адміністративної реформи та реформи медичної галузі* тощо, у квітні минулого року. Співзасновниками комунального неприбуткового підприємства “Голопристанська районна лікарня” стали чотири громади колишнього району - Голопристанська, Чулаківська, Бехтерська та Долматівська. Право керувати лікарнею депутати громад надали Голопристанській міській раді.

Мер Голої Пристані Олександр Бабич, він же голова однойменної громади, надав тоді доручення міському фінуправлінню з’ясувати, що у закладі відбувається. Адже за використання приміщень та землі, де розташована лікарня, почали відповідати співзасновники. Бо це - їх спільна комунальна власність. І коштом надходжень від податків мешканців громад, співвласники мають сплачувати понад 10 мільйонів гривень за комунальні послуги установи. А щоб допомогти лікарні покращити послуги для людей та, відповідно, залучити додаткові кошти в громаду, треба було зрозуміти - які перспективи розвитку, що для цього робити.

Але. Керівництво лікарні відмовилося надавати документи. Більш того, до Бабича почали приходити перемовники з пропозицією “краще залишити все так, як є”.

У червні 2021 року постало питання про отримання закладом статусу опорної лікарні. Це давало можливість скористатися державними програмами для значного покращення матеріально-технічної бази: реконструювати, провести термомодернізацію корпусів і будівель, обладнати їх сучасним медобладнанням. Керівництво лікарні мало підготувати таке техзавдання, визначитися із вартістю розроблення проєктної документації, обрати виконавця через аукціон, а підготовлений проєкт подати на отримання фінансування.

Проте лікарня так і не отримала статус опорної. Одним з аргументів, чому так сталося, головлікар зазначав: замовлення проєкту вартувало десь 2 млн грн, установа не мала можливості сплатити таку суму, а співзасновники коштів на проєкт не надали. Щоправда, замовчував - він навіть не показував тих “технічних завдань з обґрунтуванням” співвласникам лікарні. А перевірка фахівців управління південного офісу Держаудитслужби України в Херсонські області виявила:  лікарня в той час мала на рахунку  15 млн грн. Проте ці кошти керівництво неприбуткового (!) комунального підприємства спрямувало не на розвиток, а поклало на депозит, а з відсотків робили виплати. Крім того, не використала у повному об’ємі “ковідні кошти”, тобто видатки з бюджету, спрямовані на захист медпрацівників та порятунок пацієнтів.

Це - лише маленька частка “непорозумінь” із закладом.

Остання крапка - рішення Бехтерської ТГ вийти з його співзасновників. Бо користуватися послугами цієї лікарні жителі тієї громади вже не хочуть - дорого та неякісно. Люди віддають перевагу іншим медустановам. Вони сплачують за послуги тим лікарням. Тож навіщо їм її ще цю утримувати?

А відмова бехтерівців - це додатковий мільйон гривень виплат за комунальні розрахунки установи “на плечі” мешканців Голопристанської громади. Бо саме цю суму Бехтерська ТГ відраховувала зі свого бюджету на утримання спільної власності. 

Голопристанська міськрада, оприлюднивши проєкт рішення сесії про розірвання контракту з головлікарем, передбачала бурхливі дебати. Але не очікувала, що напередодні особи, причетні до “годувальниці”, принизяться до протиправних дій - змусять медичний персонал писати під загрозою звільнення заяви про відпустки з роботи за власний кошт для участі у мітингу під стінами міськради. А це - близько 360 осіб!

А перед початком сесії головна бухгалтерка закладу Ольга Сокирка ще й підтвердила: працівникам передчасно виплатили аванс: “Ми маємо вчасно виплачувати заробітну плату, і ми це виконували, ніяких затримок не було. Але через ці події, я не знаю, чи буде у нас завтра головний лікар, чи ні, чи буде комусь документи підписати, чи не буде. Тому вирішили зняти кошти з депозиту (п’ять мільйонів), та дати людям аванс, поки є така можливість. Це були кошти НСЗУ. 

Гола Пристань - маленьке місто. Новини розповсюджуються швидко. У тому числі про тиск на медпрацівників лікарні. Щоб запобігти правопорушенням міська влада терміново запросила поліцію, а для об'єктивного висвітлення подій - представників різних ЗМІ.

“Перетягування ковдри”, маніпуляції та маріонетки

У сесійній залі Олексій Ковальов теж намагався керувати. Поки місцеві депутати та журналісти реєструвалися, він кричав: “Починайте засідання, на вулиці люди мерзнуть, майте повагу до них!” Ковальов спочатку начебто потерпав за мітингувальників, які не вмістилися до зали та очкували рішення на вулиці. Проте чомусь продовжував кричати та перебивати доповідачів й далі, під час сесії, затягуючи процес. 

Паралельно “соловйовці” та “ковальовці” намагалися звинуватити Олександра Бабича у зведенні особистих рахунків з головлікарем через політичні розбіжності. Адже Владислава Житнюка на цю посаду призначив Віталій Соловйов ще коли був керманичем Голопристанської районної ради. А наразі Соловйов та Житнюк репрезентують Голу Пристань у Скадовській райраді від спільної політичної сили.

Крім того, лунали гасла, що Бабич не компетентний у роботі закладу, бо у нього немає медичної освіти. А Ковальов, колишній пересічний юрисконсульт  Голопристанського геріатричного пансіонату, а нині заможний недоторканний політик ніби має її.

Також очільника громади намагалися звинуватити у марних спробах вплинути на медперсонал лікарні у власних інтересах. Заявили, що він приходив додому у позаробочий час до доктора, вимагав зробити собі лікарняний, а йому відмовили. Чим не привід мститися головлікареві?

Бабич попередив заявників: за наклеп напише заяву до поліції. Тоді ініціатори звинувачення затягли ту лікарку з вулиці до сесійної зали й зажадали від неї свідчень. І жінка пояснила:

Так, звертався до мене. Ми з Олександром Володимировичем сусіди, він мене побачив ввечері й спитав, чи можу я прийняти нашого депутата, який записався до мене на прийом зранку, на годину раніше. Бо час засідання сесії перенесли й той на початок не встигав. А про лікарняний ні, мови не йшло…

Олександр Бабич декілька разів робив зауваження амбітному політику та його поплічникам через поведінку. Пропонував вставати, називати себе та попросити слова, й слово буде надано. Інакше - буде змушений попросити поліцію вивести бешкетників із зали засідання, щоб не заважали депутатам працювати. Члени групи підтримки трохи вщухали, але не лідер - той одразу зверхньо заявив, що йому не треба представлятися, мовляв, його всі й так знають, із зали його теж ніхто не виведе (мабуть, мав на увазі свою депутатську недоторканність).

Та продовжував репетувати, аж поки не почали надавати слова представникам його позиції. У залі нарешті стало тихіше, а з трибуни “потекли масло та патока”.

Так, пан Соловйов не полінився проаналізувати результати аудиторської перевірки на 70 аркушах та порахувати чого більше - порушень чи їх відсутність.

Заявив, що наразі зауваження до роботи Владислава Житнюка (у тому числі догани) оскаржуються у суді та, на його переконання, будуть оскаржені. Поставив риторичне питання, - може, краще не звільняти головного лікаря через “дрібниці” а, навпаки, нагородити його орденом або премією за ту діяльність, де він порушень не допустив? Й закликав:

Наразі треба приймати рішення не більшістю голосів, а по закону. Інакше може виникнути ситуація, що лікар не винуватий, а більшістю голосів потрапить у категорію “звільнений”. А як іншим працювати? Як інші люди мають на це реагувати? Ви сьогодні бачили ту кількість людей? Це люди, яких неможливо змусити прийти. Які повірили, що в лікарні є життя, є майбутнє. Я вірю, що більшість з вас - порядні люди, що ви приймаєте справедливі законні рішення. Я розумію, що необхідність підтримати “патрона” є. Будь ласка, підтримуйте та приймайте рішення далі, ви ж приймали. Але - крім цього. Повинна бути якась совість та справедливість, відвертість перед самим собою. Ми ж хочемо змінити країну, місто, почати з себе? Як ми дітей виховувати будемо, якщо ми приклад їм не показуємо?

Нардеп, користуючись теж наданим словом, спочатку привітав присутніх зі “Старим - Новим” роком, побажав, зокрема, бути усім більш справедливими, і щоб рідні не хворіли. 

Поділився, що нещодавно потрапив у аварію, але лікувався не у приватній лікарні, не поїхав десь, хоча гроші є, а звернувся за допомогою у “рідну”, Голопристанську. Навмисно. І впевнився, що лікарня достатньо обладнана. Та продовжив:

Хочу вас, депутати, закликати об'єднатися. Об'єднатися у тому, що не потрібно голосувати за припинення контракту з головним лікарем. Зараз у нас в країні важкі часи. Не тільки зовнішньополітичні, внутрішні тощо. У нас наступає новий етап пандемії коронавірусу. І зустрічати його з виконувачем обов'язків головного лікаря, я вважаю, це недостойно, неправильно.  Лікарні, яка є опорною для хворих на ковід. Я думаю у 2022 році ми зможемо з головним лікарем знайти кошти  і купити, нарешті, нашій лікарні МРТ, яке коштує близько 19 млн гривень. Також буде відремонтована дитяча лікарня. Тому давайте об'єднаймося на позиції того, хай Житнюк залишається… Прошу зняти це питання,  це буде перший місточок взаєморозуміння між вами, мною і районною лікарнею.

За відкладення розгляду питання про звільнення головлікаря виступив також голова Чулаківської територіальної громади  Олександр Мусієнко, але дещо з інших причин. 

Чулаківська ТГ також є співзасновником/співвласником КНП “Голопристанська районна лікарня”. Так, громада передала повноваження керувати установою Голопристанській ТГ. Але чулаківські депутати звернулися до голови за роз’ясненням, чому з Житнюком хочуть розірвати контракт. А Олександр Мусієнко не знає, що їм відповісти, бо “не в курсі”. Тому запропонував спочатку обговорити це питання додатково, з усіма співзасновниками, а потім вже ставити на голосування голопристанських депутатів.

Дали можливість виступити на сесії й головному персонажу суперечок, Владиславу Житнюку. Дивно, що він особисто до трибуни не рвався. Хоча його гучномовні захисники апелювали, що керівництво громади не бажає чути ґрунтовних аргументів лікаря на свій захист, тобто вчиняє незаконно/несправедливо. 

Міськрада теж надала керманичу комунального неприбуткового підприємства час замовити за себе слово. 

Ось, що промовив на свій захист пан Житнюк:

Перш за все хочу подякувати своїм співробітникам, друзям і небайдужим людям, які сьогодні прийшли захищати мене, захищати майбутнє лікарні. Лікарня не отримала статус опорної тільки тому, що деякі посадовці вирішили не бути районним центром і не зверталися ні до кого. Сказали: “Ми, адміністративний центр, адміністративна територіальна одиниця” - це ваші слова. І з цього моменту лікарня втратила можливість стати опорною. Таким чином ми не тільки втратили назву опорної лікарні, ми втратили комп'ютерний томограф, втратили будівництво приймального відділення... Все йде одним за одним. Можете подивитися на сайті лікарні мій звіт. Там є таблиця, де вказані надходження. З 2018 року по 2020 включно: районний бюджет, державний бюджет, районний бюджет, державний бюджет. А у 2021 році - власні кошти, власні кошти, власні кошти. Лікарня вклала 6 млн грн. Питання, чому в нас у тому році залишилися гроші? Вони втримали нас у цьому році “на плаву” - дали змогу купити апаратуру - артроскопічну стійку. Можливість проплатити ще пересувний палатний рентген апарат. Це ми все можемо. Це дало змогу лікарні маневрувати в такий важкий період. Держава вимагає підвищити зарплату медпрацівникам, й ми це можемо. А щодо договорів з НСЗУ на пакет безоплатних послуг, сьогодні зранку ми отримали листа, що йде повторна подача замовлень з 14 січня до 18.00 години 19 січня. Ми готові подати замовлення на 11 пакетів, плюс коронавірусний. А міська рада зацікавлена, щоб ми витрачали кошти не на збільшення пакетів, а на будівництво, розробку проєктів, наводили лад у занедбаних відділеннях…

Цікаво, що його захисники промовчали про те, що значних коштів лікарня отримує якраз на тих самих пакетах. Що кількість пакетів залежить не від бажання/небажання органів місцевого самоврядування, а від спроможності лікарні надавати на замовлення держави якісний сервіс. І це при тому, як вже вказано вище, за словами головної бухгалтерки закладу Ольги Сокирки, кошти на депозитному рахунку - це надходження саме від НСЗУ. А розміру заробітків лікарні від власних платних послуг вона чомусь не змогла згадати точно, - вагалася між сумами у два чи три мільйони гривень. Й про кількість пацієнтів лікарні відповіла стримано - лікарня розрахована на 200 ліжок, але через пандемію на 100% не заповнювалася.

“Коса на камінь”

Під час сесії нардеп та його прихильники також неодноразово вигукували, що втручатися у роботу лікарні власники права не мають, бо  лікарня за законодавством - “автономний заклад”. Та попри все, більшість депутатів, 14 із 19 присутніх, проголосувало за дострокове розірвання контракту з паном Житнюком. 

Після цього Олексій Ковальов заволав, що міська рада  - «ганебники діряві», пригрозив, що це рішення скасують у суді,  та стрімко покинув приміщення разом із групою підтримки. 

Разом із ними “зникли” й пара депутатів. Хоча на порядку денному сесії стояло ще кілька питань: про призначення виконувача обов’язків головного лікаря, про затвердження тендерних протоколів та різне.

А коли зала звільнилася від сторонніх осіб й сесія продовжила роботу, з коридору почулися нові крики - про бійку, та одночасні вигуки “Мера, мера, мера”!

Кажуть, що Ковальов вибіг на вулицю та намагався завести на сесію усіх людей з вулиці. Для чогось навіть зняли з петель вхідні двері, які потім на місце встановлювали поліцейські. Але ні нардепа, ні його поплічників до зали не пустили. Вони скандували на майданчику перед сходами “Ганьба!” та “Мера геть!” допоки сесія не закінчилася й мер не вийшов до них на вулицю. 

Чому Ковальов так наполегливо домагався зустрічі  Бабича з людьми обличчям до обличчя - не зрозуміло. Начебто для пояснень, але продовжував заважати йому говорити, галасував з-за його спини “Ганьба!” та “Мера геть!”. Допоки мітингуючи не попросили тиші, щоб почути очільника міста та громади. 

Мабуть, для нардепа це був шок. Бо більше він не промовив ні слова. 

Не меншим шоком для протестувальників було повідомлення Бабича, що виконувачем обов'язків головного лікаря призначено їх колегу, завідувача терапевтичного відділення Веіса Мідесеровича Усеінова, не пов'язаного з жодною політичною партією та не причетного до корупційних зв'язків.

*Довідково. Під час децентралізації держава передала значну частину своїх повноважень територіальним громадам. У тому числі організацію якісних медичних послуг. Спочатку зміни стосувалися первинної медичної допомоги: фельдшерсько-акушерських пунктів, сімейних лікарів, місцевих поліклінік тощо. Потім принцип «гроші ходять за пацієнтом» розповсюдився й на районні лікарні, які стали комунальними неприбутковими підприємствами. Заклади отримали можливість заробляти не лише на тих пацієнтах, за лікування яких надходять кошти за програмою державної гарантії безоплатних медичних послуг (торік пакет складав 36 позицій), а й за інші власні послуги, які у той перелік не включено. Зокрема, стоматолога, реабілітолога, на фізіопроцедурах тощо. Або клієнт, наприклад, не довіряє безплатній анестезії, бажає іншу. Чи не хоче чекати черги на безкоштовну операцію зі встановлення імплантату тазостегнового суглоба, має можливість оплатити й за імплантат, й за додаткові процедури. Чому ні? Ні - лише у тих випадках, якщо розрахунки з пацієнтом проходять повз каси закладу, а кошти, які лікарня акумулює на своєму рахунку, не спрямовуються на її розвиток та поліпшення послуг. Саме тому у медичних установ такий “дивний” статус - мають право заробляти як підприємці, але не мають накопичувати прибуток на своїх рахунках чи витрачати його на інші потреби. В результаті адміністративної реформи 2020 року на Херсонщині замість 18 районів залишилося п’ять, а лікарні колишніх районів передали в управління громадам

Фото Ірини Ухваріної

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини