12 лютого 1809 року народився Чарльз Роберт Дарвін, англійський науковець, що створив теорію еволюції.
Дарвін був сином заможного лікаря та фінансиста. Коли він був ще дитиною, батько заявив йому: "Тебе не цікавить нічого крім полювання, собак і пацюків, ти станеш ганьбою для самого себе і для своєї сім'ї". За іронією долі, про батька Дарвіна згадують лише завдяки дитячим захопленням сина.
У школі хлопчик навчався вчився дуже складно. І не тому, що був дурним, просто його не цікавили предмети шкільної програми. Його цікавить лише природа. Він збирає рослини, мінерали, мушлі, комах.
Юнак мав стати священиком або лікарем, як його батько. Він відвідував медичну школу при Единбурзькому університеті, але зрозумів, що це не його покликання. Потім він три роки вивчає богослов'я в Кембриджському університеті. Та після закінчення вирішує: богослов із нього не вийде. Але що далі робити в житті? Допомагає університетський професор ботаніки. Він помітив зацікавлення Дарвіна природою й запропонував місце в експедиції, що прямувала до Південної Америки.
На кораблі "Біґль" 27 грудня 1831-го експедиція відплила з Англії. В дорогу Дарвін взяв з собою Біблію і книги Мільтона і Гумбольдта, а також копію першого тому Лайєлла про принципи геології. Він також взяв бінокль, геологічні збільшувальні стекла і банки для збереження зразків.
Подорож тривала п'ять років. Чарльз Дарвін побував у Бразилії, Аргентині, Чилі, Перу та на Галапагоських островах у Тихому океані. Доки офіцери "Біґля" складали карту узбережжя Північної Америки, Дарвін збирає колекцію гірських порід, робить гербарії та опудала тварин. Якось учений знайшов залишки великих чотириногих ссавців і помітив, що їхні кістки схожі на кістки сучасних звірів, тільки набагато більші за них. Тоді ж він задумується над тим, чому вимерли всі ці гігантські тварини? Тогочасна наука відповіді на це не давала. Тоді Дарвін припустив, що за багато мільйонів років вигляд тварин на землі змінився. Тобто вони еволюціонували.
Понад два десятиліття вчений роздумує над своєю теорією еволюції, яка тривала багато мільйонів років. Це суперечило буквальному розумінню Біблії про те, що світ був створений Богом за шість днів і відтоді не змінювався. Тому, розвиваючи свою теорію, Дарвін попервах не афішується з нею. Він усе-таки віруюча людина. Зневіра приходить після смерті улюбленої доньки Енні 1851-го.
Дарвін таки зважується надрукувати свою працю "Походження видів шляхом природного відбору, або збереження придатних порід у боротьбі за життя". Перше видання, 1250 примірників, розкупили за 2 дні. Охочих не зупиняла ціна - $91 на сучасні гроші за примірник. У книзі автор жодним словом не обмовився про походження людини, однак уже в одній із перших рецензій йому дорікали: "Звісно, усе це цікаво й вельми важливо, але принизливо відчувати себе далеким нащадком медузи". Опублікована книга була неоднозначно прийнята сучасниками. З одного боку, теорія Дарвіна пояснювала багато загадкових доти питань біології, з іншого майже відразу була оголошена ортодоксальними християнами єрессю.
Неоднозначність сприйняття теорії Дарвіна тільки посилилось після виходу в 1871 році його наступної книги - "Походження людини і статевий добір", в котрій автор виклав докази походження людини від мавпи. Його книги мають успіх і дають добрий прибуток. За свої відкриття в галузі біології вчений отримує безліч нагород від наукових товариств Європи. Кілька університетів обирають його почесним доктором, декілька академій — членом-кореспондентом.
Чарльз Дарвін дуже любив писати листи, яких за своє життя відправив приблизно 14 500.Серед отримувачів були відомі вчені всього світу.
Чарльз Дарвін вважається вченим, але мало хто знає, що він не отримав спеціальної біологічної освіти. За фактом він був самоуком рухомим пристрастю.
Учений був одружився 30-річним — зі своєю на рік старшою кузиною Еммою Веджвуд. Вони знали одне одного ще з дитинства. У них народжується 10 дітей. Троє з них помирають у дитинстві, інші були хворобливими та слабкими. Чарльз гадає, що причиною нещасть є те, що вони з Еммою — двоюрідні брат і сестра.
Батько залишив йому спадок, якого вистачало на незалежне і скромне життя. Дружину Дарвін називає "матусею". Нервував, коли хворів і її не було поряд. "При ній він завжди почував себе щасливим", — згадував син Френсіс.
Дарвін вставав рано-вранці, ішов на прогулянку. Заходив до своєї оранжереї, спостерігав за рослинами, над якими проводив досліди. О 8.00 снідав і сідав за роботу — до 9.00 — це був його найкращий робочий час. О 9.30 читав листи, а потім знову працював. Закінчував десь о 13.00. Потім за будь-якої погоди йшов гуляти з улюбленим пінчером Поллі.
Чарльз любив їсти рідкісних звіряток. До цього його привчили в Кембриджі, з часів якого він був в Обжора-клубі, девізом якого було "з'їсти якомога більше рідкісних звірів", щоб диверсифікувати людський раціон. Під час своєї навколосвітньої подорожі Дарвін їв броненосців, пум, черепах, ігуан і нововідкриті види страусів, але маленькі симпатичні гризуни агути були його улюбленими ласощами. Він говорив, що вони найсмачніші.
Портрет Дарвіна поміщений на англійській банкноті в 10 фунтів випуску 2000 року.
У США щорічно вручається премія Дарвіна. Для людей, які померли або втратили можливість залишити потомство в результаті власного ідіотизму і дурості, заснована спеціальна премія, названа на честь Дарвіна. Її вручають як нагороду за особливу послугу – вилучення своїх генів з генофонду людства.
Дарвіна протягом 40 років мучили втома, безсоння, запаморочення, болі в серці. Тодішні лікарі не зуміли встановили причину хвороби. Сучасні медики вважають, що у вченого насправді розвинулася хвороба Чагаса. Її збудника переносять клопи-тріатоми, які водяться в Південній Америці. Чарльз Дарвін якось згадував, що в одному аргентинському селі його покусали дивні комахи. Припускають, що то були саме тріатоми.
Чарльз Дарвін відійшов 19 квітня 1882-го. Перед смертю зізнався:
"Мені зовсім не страшно помирати".
Похований у Вестмінстерському абатстві поряд з Ісааком Ньютоном.