Найскладнішим в операції зі створення плацдармів в селі Кринки на лівобережжі Херсонщини було переправлення через річку.
Про це йдеться в матеріали Української правди. Журналісти пишуть, що провели зо 20 довгих і детальних розмов.
Адже цей маршрут був складний з технічного боку й постійно перебував під обстрілами російської армії.
Щоб потрапити в Кринки, морпіхам треба було переплисти Дніпро, вийти на островах, пройти по них пару кілометрів пішки, іноді зачекати в мінімальному укритті й ще переплисти річки Конку / Кринку. Загалом дорога від одного берега до іншого могла займати від кількох годин до доби.
Зазначається, що закріпитися на островах було неможливо. Там заболочена місцевість, покрита кратерами від прильотів і поваленими деревами. Тільки, як військові кілька разів встромляли лопату в "ґрунт", потенційне укриття наповнювалося водою.
"Укриттями" від дронів, за розповідями морпіхів, слугувало сміття, яке застрягло на деревах після того, як через підрив Каховської ГЕС відступила вода.
"Дивилися фільм "Анаконда"? Оце навколо таке страхіття, тільки ще стріляють з усіх видів зброї. А пливти, здається, 12,5 кілометра", – розповідає УП один із бійців 35-ї.
Приблизно з грудня 2023 року, після розмінування дрібних річок, маршрут від підконтрольного берега Херсонщини до Кринків став суцільним і займав значно менше часу – 40–50 хвилин.
Але це принесло лише часткове полегшення для морпіхів, адже одним із ключових недоліків у плануванні операції був величезний брак човнів і РЕБів на них. Частину плавзасобів на операцію виділяли Військово-морські сили, але більшість бригади знаходили самостійно – переважно за допомогою волонтерів.