Командування давало трьом бригадам морських піхотинців 3-4 дні на те, щоб захопити 30-кілометрову смугу суходолу – приблизно від Антонівського залізничного мосту до Кринків. А також просунутися до траси М-14 – це близько 5-7 кілометрів углиб окупованого лівобережжя.
Про це йдеться в матеріали Української правди. Журналісти пишуть, що провели зо 20 довгих і детальних розмов.
Бойовий наказ про висадку на лівому березі морпіхи отримали на початку жовтня минулого року. Спершу, як переповідає УП офіцер однієї з бригад морпіхів, його сприйняли з думкою "можна принаймні спробувати". Втім, коли були озвучені терміни та план виконання цього наказу, ставлення військових змінилося.
Офіцер однієї з бригад морпіхів розповів, що спочатку планували, що в цій операції беруть участь бійці 35, 36 і 38 бригад, а 37 бригада була в резерві.
“Ми мали взяти, зачистити декілька населених пунктів, пройти всі лінії окопів, укріплень. І це без техніки, пішки, силами вже побитих на Донбасі рот”, – додав військовий.
Зазначається, що 36-та перейшла Антонівський залізничний міст і зайняла село Пойма. 38-ма – захопила частину сонячних панелей, 35-та – почала чіплятися за Кринки. У перші дні, шляхом ефекту несподіванки й відносно слабкого противника, все було добре. Втім, практично одразу проти морпіхів зіграла найслабша сторона операції – її планування, йдеться в матеріалі.
Приблизно в кінці жовтня – на початку листопада через неможливість одночасно утримувати три "плацдарми" морпіхи залишили два з них і зосередили свої сили на Кринках.
Офіцер однієї з бригад морпіхів зазначив, що всі думали, що це буде або величезний провал, або величезний успіх. Але по факту вийшло ні те, ні інше.