Україна за кількістю питної води на душу населення посідає 125 місце з 180 країн.
Національна Екологічна Рада України повідомила, що на карті Європи ми позначені, як маловодна країна, оскільки забруднили річки настільки, що вони не придатні до водозабору питної води. Водночас в Україні налічується 63 тис. річок, 40 тис. озер, 1100 водосховищ, 400 тис. ставків – 1 млн 100 тис. га прісної акваторії.
На замовлення Світового фінансового банку були проведені дослідження, які поставили Україну за кількістю питної води на душу населення на 125 місце зі 180 країн. Тобто, українці перебувають десь між африканськими країнами Чадом і Суданом. А у Херсонській області питної води менше ніж у центральній частині країни більш ніж вдвічі. Ситуацію прокоментував голова Національної Екологічної Ради України Олександр Чистяков:
“Маючи таке чудове географічне положення, такі величезні запаси прісної води, ми злочинно і безгосподарно ними розпоряджаємося. Всі роки Незалежності до наших водойм відносяться чисто споживацьки, а часом і злочинно. Багато рік перегородили греблями, в результаті чого вони втратили свою природну течію і не в змозі “змити” весь бруд, що потрапляє в них. По берегах річок стоять мегаполіси, хімічні і металургійні гіганти зі своїми зливами і стоками. Вода у водосховищах нагадує коктейль із всієї таблиці Менделєєва. Береги безжально забудовуються, заганяючи в бетон колишні природні нерестовища, заплавні луки, болота які служили природним фільтром, очищаючи води річок”.
Повідомляється, що у поточному 2019 році у водойми нашої держави було скинуто близько 2 млрд куб стоків, 1/3 з них це неочищені стоки. Сюди не включено той бруд, який потрапляє у водойми по зливових стоках обминаючи очисні споруди. Зазначається, що практично всі мийки машин скидають свої відходи в зливову каналізацію, а тисячі тонн солі після зими безперешкодно з весняними струмками потрапляють просто в річки.
Таким же чином у водойми стікають хімікати з полів, що призводить до масового мору риби. У 2018 році було отруєно все або майже все живе в 2180 водоймах, а в 2019 році – у 1840 водоймах. Злочинна безгосподарність призводить до зміни водної екосистеми.
У річки безперешкодно потрапляють зливи із пральних машин. Ситуацію ускладнює те, що всі пральні порошки, виготовлені із застосуванням фосфатів. А фосфати сприяють росту буро-зелених водоростей, які в процесі гниття виділяють токсини. Заростання водойм веде до обміління і заболочування. При водозаборі не читається їхня формулу і вони потрапляють до нас на стіл, що спричиняє розвиток онкологічних захворювань.
Здоров’я нації в значній мірі залежить від якості питної води. Медики стверджують, що 37% захворювань пов’язані з якістю питної води. В Національній Екологічній Раді України вважають, що “на кожній стічній трубі повинен стояти лічильник, вимірюючи рівень забруднення”. Крім того, слід “покарання потрібно посилювати, а багаторазово піднімати штрафи за загрязнения наших водойм”.
Фахівці б’ють на сполох, через те, що Дніпро гине, ріка змінює своє русло. Щоб почати відродження знаменитої річки фахівці пропонують розробити комплексну програму з відновлення Дніпра а саме прибрати тромби-наноси і розчистити річку від непотрібної водної рослинності. Вчені стверджують, що ми фактично останнє покоління, від якого залежить вирішення низки глобальних екологічних проблем, поки ще не пройдена точка неповернення. Природа володіє чудовою властивістю відродження, відновлення своїх унікальних можливостей.
“Для того щоб зрозуміти всю гостроту проблеми, необхідно для себе усвідомити, що все в цьому світі взаємопов’язано. І калюжа після дощу, і сільський ставок, річка, за вікном — це все частина світового океану! Усі поверхневі і підземні води — це єдине ціле! І грабуючи пісок з дна річки, змінюючи її русло, засинаючи протоки, заплавні луки, болота або спускаючи ставок, — ви вбиваєте частинку Світового океану. Для чого це все йдеться? Ми просто злочинно розпоряджаємося природними багатствами. Україні давно вже потрібно було розробити нову водну політику! Прісну воду необхідно визнати стратегічним ресурсом країни і підходити до її використання з усією відповідальністю! Без розуміння цього нас може очікувати сумна перспектива. Я вірю, що розум і щира любов до свого краю переможуть жадібність чиновників, які намагаються нажитися на нашому здоров’ї, яке безпосередньо залежить від майбутнього наших водойм. І дуже скоро прийде в кожен дім чиста, здорова, жива вода”.