Херсонський обласний краєзнавчий музей розкриває секрети античного напою

Вино було важливою складовою давньогрецього життя.

У давніх греків до вина було амбівалентне ставлення: з одного боку вони поклонялися богу виноробства Діонісу, з іншого пили його тільки розведеним водою, жінкам не дозволялося пити вино, юнакам до 18 років також, а ось чоловіки поважного віку мали його вживати, щоб воно додало їм сил та настрою, аби вони могли ділитися своїм досвідом з молоддю.

Про це повідомляє Херсонський обласний краєзнавчий музей.

Есхіл писав: «Душа видна в хмелю, как облик в зеркале».

У греків були спеціальні бенкети симпосії, на яких обов’язково пили вино. Проте був симпосіарх, який чітко регламентував порядок проведення подібних зустрічей: у яких пропорціях розводити вино, скільки кратерів вина слід випити, про що буде бесіда і контролював поведінку присутніх. Якщо когось виганяли з симпосія, йому вже було зась до таких зустрічей і він був позбавлений соціальної активності у поважному товаристві. Платон навіть приписував вину такі властивості, що показують справжню сутність людини: як вона поводиться на підпитку, такою вона і є в житті.

Кратер, про який уже згадувалось, це велика посудина, яка стояла на підлозі біля чоловіків, які бенкетували. Її використовували для розведення вина з водою. Саме слово «кратер» походить від давньогрецького κεράννυμι змішую. Чисте вино у Давній Греції мало негативне забарвлення: до слова додавалась негативна частка «а» - akratos (незмішаний).

На жаль, в нашій колекції ми не маємо цілих зразків кратерів, лише їхні уламки. Проте у нас є чудові зразки посуду для вживання вина – канфари.