ЮНЕСКО допоможе з археологічними дослідженнями територій, які постраждали від руйнування Каховської ГЕС

5 серпня відбулась зустріч представників Міністерства культури та інформаційної політики України, бюро ЮНЕСКО в Україні, Інституту археології України та Національного заповідника “Хортиця”. Основною темою обговорення стало проведення археологічних досліджень на територіях, що постраждали після підриву Каховської ГЕС.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Наразі дослідження на окупованих територіях провести неможливо, проте українські археологи разом з військовими роблять усе можливе, аби врятувати вцілілі артефакти.

За реалізацію проєкту на всій акваторії Каховського водосховища з перспективою дослідження й лівого берега Дніпра відповідатиме Національний заповідник “Хортиця”. 

Для цього планують створити спеціальні підрозділи ЗСУ та МВС, які б допомагали археологам здійснювати роботи, а також захищати від їх пограбування. Очільник МКІП доручив також вивчити безпекову спроможність провести дослідження на території Дніпровсько-Бузького лиману.

Вона також наголосила, що МКІП має отримати чіткий план виїздів на ті території, де можливо проводити дослідження, враховуючи безпекову ситуацію. 

Вона також зазначила, що ЮНЕСКО має доступ до супутникових зображень, що додатково допоможе моніторити ситуацію на обʼєктах на окупованих територіях та може скоординувати археологічні дослідження.

• Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
  
• ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
  
• В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
  
• Згідно з останніми супутниковими знімками району Великого Лугу, значна частина Каховського водосховища, яка раніше була осушена, вкрита водою. Там вперше майже за 70 років відбувається водопілля.
  
• В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
  
• Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
  
• Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.