П’ятеро жителів Херсонщини стали постраждалими у випадках незаконного позбавлення волі, насильницьких зникнень, катувань, жорстокого поводження та незаконного переміщення, які задокументували у червні 2026 року.
Про це йдеться в аналітичному огляді задокументованих воєнних злочинів за червень 2026 року, який підготувало «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля». Загалом огляд ґрунтується на 17 свідченнях про випадки, що сталися на тимчасово окупованих територіях Запорізької, Херсонської, Харківської та Київської областей, а також в окупованому Криму.
Серед постраждалих – п’ятеро херсонців. У матеріалах згадуються Херсон, Новоолексіївка, Каланчак, Кринки, Олешки, Гола Пристань, Генічеськ та Чонгар. У задокументованих випадках йдеться про затримання, так звану фільтрацію, участь представників ФСБ, переміщення через Чонгар і Крим та утримання в неофіційних місцях.
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleВ одному з випадків у Новоолексіївці озброєні люди затримали охоронця. Після обшуку його вивезли до підвалу колишнього професійного училища в Генічеську.
У Херсоні затримали колишнього працівника СБУ та прикордонної служби, який після початку повномасштабного вторгнення долучився до територіальної оборони. За свідченням, озброєні чоловіки в цивільному одязі та балаклавах прийшли до його квартири, не представилися та не надали документів. Після затримання чоловіка спочатку утримували в невстановленому місці на Херсонщині, восени 2022 року перемістили до Криму, а згодом – до населеного пункту Пакіно у Володимирській області Росії.
Ще один випадок стосується жителя Каланчака, якого затримали вдома четверо представників окупаційних сил. У чоловіка вилучили український паспорт. За свідченням близької людини, він майже рік перебував у Чонгарі, після чого його перемістили до виправної колонії у Саратовській області Росії.
У Кринках, за даними огляду, одночасно затримали двох братів. Приблизно вісім осіб у військовому та цивільному одязі без розпізнавальних знаків провели обшуки в їхніх будинках. Одного з затриманих родичка бачила в наручниках і з мішком на голові, руки іншого були стягнуті пластиковими стяжками. Після цього чоловіків вивезли до Олешок, а згодом – до Голої Пристані та на невстановлений об’єкт біля моря.
У матеріалах також згадуються затримання інших цивільних на Херсонщині та їхнє подальше переміщення до окупованого Криму. За повідомленнями родичів, частину людей утримували разом із військовополоненими.
Автори огляду зазначають, що з 17 основних постраждалих, чиї свідчення аналізували, на момент документування лише троє були звільнені. Ще 13 людей, за наявними даними, залишалися у місцях несвободи, колоніях, СІЗО або мали статус фактично зниклих із непідтвердженим місцем перебування. Один чоловік, за свідченням колишнього співутримуваного, помер у місці несвободи внаслідок катувань.
Водночас у звіті наголошують, що самостійна перевірка зовнішніх джерел під час підготовки огляду не проводилася. Тому інформація про місця перебування, статті обвинувачення, строки покарання та можливих виконавців відображає дані, відомі респондентам на момент проведення інтерв’ю.
У межах обміну полоненими 6 березня 2026 року з російського полону повернули 10 жителів Херсонської області.