Унаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС у Херсонській області системи зрошення, які орієнтувались на магістральні джерела, фактично відсутні, адже немає джерела води накопиченого у Каховському водосховищі.
Про це в ефірі “Вгору” розповів Доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко. За його словами, каналам зрошувальних систем нічого передавати. У 2022 році, усі підприємства та господарства, прив'язані до Каховського магістрального каналу, не працювали, адже була проблема з машинним залом ГЕС.
“Також Північнокримський канал не може функціонувати у зв'язку з тим, що нема Каховського водосховища. Й інші системи водопостачання, наприклад, Північно-Рогачицька зрошувальна система, канал Дніпро-Кривбас, інші місцеві системи зрошення, які орієнтувалися на рівень води Каховського водосховища, вони, зрозуміло, не можуть функціонувати в колишньому режимі”, – каже Ігор Пилипенко.
Близько 300 тисяч гектарів зрошувальних систем наразі не працюють унаслідок підриву Каховської ГЕС. Експерт розповідає, що у робочому стані можуть залишитись системи індивідуального зрошення в районі Олешківських пісків.
“Це можуть бути й місцеві системи зрошення, які розвивалися ще у 20-30-ті роки 20 століття, наприклад, район Городнього велетня і так далі. І певним чином, ще може функціювати інгулецька зрошувальна система”, – додає Пилипенко.
6 червня буде рік, як команда науковців відстежує зміни в природі на землях колишнього Каховського водосховища. Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.