Унаслідок підриву російськими військовими Каховської ГЕС у Херсонській області системи зрошення, які орієнтувались на магістральні джерела, фактично відсутні, адже немає джерела води накопиченого у Каховському водосховищі.
Про це в ефірі “Вгору” розповів Доктор географічних наук, професор Херсонського державного університету Ігор Пилипенко. За його словами, каналам зрошувальних систем нічого передавати. У 2022 році, усі підприємства та господарства, прив'язані до Каховського магістрального каналу, не працювали, адже була проблема з машинним залом ГЕС.
“Також Північнокримський канал не може функціонувати у зв'язку з тим, що нема Каховського водосховища. Й інші системи водопостачання, наприклад, Північно-Рогачицька зрошувальна система, канал Дніпро-Кривбас, інші місцеві системи зрошення, які орієнтувалися на рівень води Каховського водосховища, вони, зрозуміло, не можуть функціонувати в колишньому режимі”, – каже Ігор Пилипенко.
Близько 300 тисяч гектарів зрошувальних систем наразі не працюють унаслідок підриву Каховської ГЕС. Експерт розповідає, що у робочому стані можуть залишитись системи індивідуального зрошення в районі Олешківських пісків.
“Це можуть бути й місцеві системи зрошення, які розвивалися ще у 20-30-ті роки 20 століття, наприклад, район Городнього велетня і так далі. І певним чином, ще може функціювати інгулецька зрошувальна система”, – додає Пилипенко.
6 червня буде рік, як команда науковців відстежує зміни в природі на землях колишнього Каховського водосховища. Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
Медіаплатформа «Вгору» використовує файли cookie для покращення роботи сайту, аналізу відвідувань. Ми також можемо збирати персональні дані, такі як ім’я, ел. пошта чи номер телефону, лише за вашої згоди.