Вже майже три роки громадський журналіст й письменник з Нової Каховки Сергій Цигіпа перебуває в російському полоні. Дружині Олені вдається надсилати Сергію маленькі листи до виправної колонії № 3 міста Скопіна Рязанської області.
Про це Олена розповіла правозахисникам ZMINA.
Вона розповідає Сергію про своє життя. Зокрема, про свою громадську діяльність в організації “Цивільні в полоні”:
“Я навмисно пишу про все-все. Хай адміністрація колонії знає, що якщо вони будуть знущатися з нього, то відповідатимуть за злочини. Не сьогодні, не завтра, можливо навіть не через рік, але все одно будуть покарані. До речі, у своїх листах я пишу й про те, що ми, дружини й матері з ГО “Цивільні в полоні”, збираємо всі докази їхньої “справи” – не тільки Сергія, а й таких, як він”.
Водночас вона додала, що від Сергія листи отримує рідше. Особливо зараз, коли він у колонії. Олена це пов'язує з цензурою.
“Мабуть, це тому, що в колонії велика кількість людей, і, поки через цензуру вичитають мій лист, поки Сергія лист переглянуть, спливає багато часу”, – каже жінка.
Олена розповіла, що Сергій у своїх листах підтримує дружину та підказує, куди ще звернутися.
Також жінка намагається частіше говорити про Сергія Цигіпу, адже впевнена, що влада Росії боїться розголосу.
“Я впевнена, вона обережніше ставитиметься до наших близьких у СІЗО і в’язницях, бо знає, що за ними – їхні рідні”, – каже Олена.
Окрім цього, вона згадує, що перші інтерв'ю їй давалися важко. Бо доводилося щоразу згадувати ті події.
“Зараз я вже можу спокійніше про все розповідати. Бо кожна наступна моя розмова як маленьке щеплення від страху. І в публічній боротьбі за Сергія я зрозуміла, що досить сильна. І якщо я можу щось радити жінкам, які опинилися в схожій ситуації, то це сміливо розмовляти з журналістами. Бо кожна така розмова працює на допомогу нам і нашим рідним”, – зазначила Олена.