Віталій Кропачов. Мисливець за Запорізьким алюмінієвим комбінатом (розслідування)

Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат – колись стратегічне для України підприємство. Контрольний пакет акцій комбінату на початку 2000-х купили росіяни, але не дотримались інвестиційних зобов’язань, і підприємство повернули державі.

«Схеми» виявили: хоча формально контроль над комбінатом у Фонду державного майна, на його роботу впливають і інші люди, чиї інтереси можуть не збігатись із державними. А причетний до цього Віталій Кропачов, вхожий у високі владні кабінети бізнесмен, який після Революції гідності широко розправив крила на енергетичному ринку. Розслідування програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат славився виробництвом первинного алюмінію на весь Радянський Союз. Це підприємство відкрилось на початку 1930-х років – після запуску Дніпровської гідроелектростанції в Запоріжжі, яка стала джерелом електроенергії для заводу.

У промислових масштабах процес отримання первинного алюмінію – а не отриманого з переробленого металобрухту – є досить складним та енергоємним. Спочатку видобувають гірську породу – боксити, що містять алюміній. Потім із них шляхом хімічної реакції отримують глинозем – оксид алюмінію у вигляді білого порошку. А з нього вже під дією електричного струму дістають чистий алюміній.

​Продукцію Запорізького алюмінієвого комбінату використовували в машинобудуванні, виробництві літаків та побутової техніки. А ще комбінат випускав сплави алюмінію з кремнієм.

«Наприкінці існування Радянського Союзу практично всі підприємства автомобільної промисловості на території європейської частини Радянського Союзу забезпечувалися ось цими ливарними сплавами від Запорізького алюмінієвого комбінату», – згадує колишній заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко.

«Напівпровідниковий кремній ми робили. Звісно ж, титано-магнієва промисловість без нас не могла», – додає колишній директор «Запорізького виробничого алюмінієвого комбінату» Іван Бастрига.

Та найкращі часи Запорізького алюмінієвого комбінату лишилися позаду. У 2001 році Фонд державного майна України продав 68% акцій комбінату російському «АвтоВАЗ-Інвест». У 2006-му акції придбала кіпрська фірма Velbay Holdings Limited з групи «РусАл» російського олігарха Олега Дерипаски.

Однак інвестор не виконав взяті на себе зобов’язання – через що навесні 2015-го, після кількох років судової тяганини, договір купівлі-продажу було розірвано.

У свою чергу, Служба безпеки України відкрила провадження проти колишнього керівництва заводу через підозру в диверсії та розтраті майна підприємства.

Згідно з даними спецслужби, за висновками експертів державі завдано збитки на суму понад 39 мільйонів доларів та понад 100 мільйонів гривень.

Тож контрольний пакет акцій комбінату повернули державі. А в 2016-му Рада національної безпеки та оборони ще й ввела санкції проти тепер вже колишнього кінцевого російського власника - компанії «РусАл». На запит «Схем» щодо алюмінієвого комбінату «РусАл» не відповів.

Державний контроль над комбінатом

Чи змінилась ситуація на комбінаті після переходу під державне управління? Запорізьке видання «Прав.Да» у серпні 2016-го заявляло, ніби з заводу продовжують вивозити метал.

«Завод, або залишки заводу, продовжують розкрадати, вивозити в невідомому напрямку устаткування, що залишилося, трансформатори, естакади. Чушки алюмінієві, десятки тисяч тонн, напевно, були вивезені вже давно. Тобто цей процес триває», – розповідає головний редактор видання «Прав.Да» Валерій Зотов.

Після того, як контроль над двома третинами акцій отримав Фонд держмайна, на комбінат приходить нове керівництво. У грудні 2015-го генеральним директором на три роки стає Дмитро Лобіков. Та чи представляє він державні інтереси? Раніше він працював в адвокатській фірмі у Запоріжжі та певний час очолював тендерний комітет Запорізької обласної клінічної лікарні. Та більш цікавими є інші зв’язки Лобікова.

Зв’язки з Радикальною партією

Раніше низка ЗМІ, зокрема, сайт «Економічна правда», писала, що Дмитро Лобіков був помічником колишнього командира батальйону «Шахтарськ»Андрія Філоненка.

Сам Філоненко раніше балотувався до Верховної Ради від Радикальної партії Олега Ляшка – однак так і не потрапив до парламенту. Але певний час був помічником лідера партії на громадських засадах.

Олег Ляшко та його колеги у партії неодноразово виявляли зацікавленість у роботі алюмінієвого комбінату. А депутат-радикал Ігор Мосійчук навіть стверджував, нібито акції комбінату знову стали державними саме зусиллями його партії.

«Запорізький алюмінієвий комбінат повернутий у власність української держави зусиллями фракції Радикальної партії, і, в тому числі, моїми, я неодноразово там був», – зазначав Мосійчук в ефірі телеканалу ZIK.

Крім того, у мережі є відео з наради щодо комбінату за квітень 2017 року, де колишній соратник радикалів Андрій Філоненко сидить по праву руку від директора – Дмитра Лобікова. У січні 2018-го Філоненко офіційно став членом дирекції алюмінієвого комбінату. Спілкуватись із журналістом «Схем» Філоненко відмовився.

«Я не даю інтерв’ю» – коротко відповів колишній комбат.

Та, як виявили «Схеми», у Філоненка є зв’язок не лише з політиками від Радикальної партії.

Підприємець із Тореза

У 2014 році комбат Філоненко в інтерв’ю виданню «Обозреватель» перелічив так званих «хресних батьків» свого батальйону «Шахтарськ».

«Допомагали насамперед Дніпропетровська обладміністрація в особі Геннадія Корбана та нардеп Олег Ляшко… Займається батальйоном і Віталій Кропачов, керівник відділення Партії регіонів у Торезі, який розкритикував «ДНР». Допомагає Антон Геращенко. Ось це наші «хрещені батьки», – зазначав Філоненко.

«Схеми» виявили: щонайменше один «хрещений батько» батальйону «Шахтарськ» Філоненка має неабиякий інтерес у Запорізькому алюмінієвому комбінаті. Це – підприємець із колишнього Тореза (нині Чистякове – ред.) Віталій Кропачов.

Через пов’язаних осіб в останні роки Кропачов став співвласником кількох збагачувальних фабрик та нафтогазовидобувних компаній, які раніше входили до сфери впливу «сім’ї» Віктора Януковича.

А в січні цього року працівники Національного антикорупційного бюро провели обшуки в будівлі, яку у Фонду державного майна орендує пов’язана з Кропачовим компанія. Йдеться про постачання гірничо-шахтного обладнання на державні вуглевидобувні підприємства. Сам Кропачов не є фігурантом кримінальної справи, а фірми-постачальники безпосередньо з ним не пов’язані. Та одна з зазначених у провадженні фірм надавала поворотну фінансову допомогу – тобто безвідсоткову позику – компанії Кропачова, яка й орендує будівлю його офісу.

Наразі цей підприємець займає непогані позиції на енергетичному ринку, до того ж вхожий у владні кабінети.

Нещодавно журналісти програми «Наші гроші» зафільмували його візит в будівлю Міністерства енергетики та вугільної промисловості, де сидить сам міністр Ігор Насалик.

«Схеми» зафіксували його контакт із міністром за умов, які викликають ще більше запитань про близькість чиновника та бізнесмена. Так, Кропачов наприкінці 2017-го відвідав день народження Насалика в одному з київських ресторанів.

Серед відвідувачів були також міністр юстиції Павло Петренко, міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, впливовий депутат від «Народного фронту» Андрій Іванчук. Такі контакти можуть вказувати, що Кропачов – не чужа людина для впливових високопосадовців.

А який інтерес Кропачова до Запорізького алюмінієвого комбінату, власник якого на дві третини – держава?

Мисливець за комбінатом

У 2016 році на комбінаті вирішили продати частину своїх будівель – зокрема, ТЕЦ із її адміністративною будівлею, кілька складів та насосну станцію.

Стартова ціна – 14 з половиною мільйонів гривень. Але переможець купив майно більш ніж уполовину дешевше – за майже 6 мільйонів гривень. Хто він?

Новим власником майна стала київська «Енергогенеруюча компанія «Укргідроенерго». Зараз єдиним власником фірми є брат Віталія Кропачова Олександр.

Ця компанія зареєстрована на вулиці Богдана Хмельницького в центрі Києва – в будинку, який у держави орендує компанія Віталія Кропачова.

На момент аукціону і до осені 2017-го у компанії було два засновники – донька Віталія Кропачова Юлія та зареєстрований у Львівській області Леонід Матейко.

Матейко – директор та співзасновник у низці компаній, якими співволодіють батько та колишня дружина Ігоря Купранця, заступника голови Національної поліції України та керівника департаменту захисту економіки цього відомства.

Колишній співвласник «Енергогенеруючої компанії «Укргідроенерго» Леонід Матейко відповідати на питання «Схем» про комбінат відмовився. Сам Купранець переконує, що не має нічого спільного з Кропачовим.

«Купранця я однозначно бачу, ця людина постійно по телевізору, це публічна особа, яка є скрізь, в чому проблема?.. Є Аваков, є Купранець, є Грицак, є Луценко, є маса людей, які існують. І в цьому немає нічого поганого, якщо я когось знаю», – зазначає Віталій Кропачов.

Бізнесмена «Схеми» зустріли на заході Міністерства інфраструктури в грудні 2017-го. На той момент «Енергогенеруючу компанію «Укргідроенерго» на певний період переписали на кіпрську фірму Exlameer Value Ltd. При цьому Віталій Кропачов запевняв, нібито компанія продана.

«Там корпоративні права всі продані, там зароблені гроші… У нашій країні ніхто не забороняє займатися бізнесом… З нами ця компанія вже не пов’язана… Вона не цікава. Тобто, попередньо по цій компанії була зроблена оцінка експертами з приводу купівлі певного об’єкта. Цей об’єкт не відповідає дійсності. Ми його купили, і цей об’єкт не відповідає дійсності», – зазначає Кропачов.

Та схоже, що Кропачов міг бути не повністю щирим у своїх відповідях. Адже в березні цього року офіційним власником нібито проданої та нібито нецікавої підприємцю компанії замість кіпрської фірми став його молодший брат – Олександр Кропачев.

«Енергогенеруюча компанія «Укргідроенерго» – не єдина близька до оточення Кропачева фірма, яка в останні роки «зайшла» на запорізький комбінат.

«Шахтарськтранс»

«Схемам» вдалось дізнатись, що наглядова рада комбінату погоджувала передачу в оренду близько 14 тисяч квадратних метрів цехів компанії «Шахтарськтранс». Її власник Віктор Медведєв – колишній сусід та нинішній партнер Кропачева по фірмі «Міжнародний бухгалтерський облік».

Цікавий факт: у Фонді державного майна надали інформацію щодо передачі в оренду цехів, однак жодних даних – про продаж частини будівель комбінату. У самому Запорізькому алюмінієвому комбінаті на запит «Схем» не відповіли.

Операція «Приватизація»?

Навіщо бізнесмену з Донеччини Віталію Кропачову та його оточенню алюмінієвий комбінат у Запоріжжі?

«Я буду брати участь у приватизації цього об’єкта, моя компанія буде брати участь. Ми хочемо його купити і зробити на його базі виробництво гірничо-шахтного устаткування. У мене є інтерес у вугільній галузі, я є акціонером декількох не державних, а саме приватних компаній. Для розвитку цих компаній, для того, щоб Україна була незалежною, ми повинні розвивати свою гірничо-будівельну галузь. Ось у цьому весь інтерес», – заявив Кропачов «Схемам».

У березні цього року Фонд держмайна назвав «топ-21» об’єктів приватизації на цей рік – і Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат є у списку. Вартість держпакетів акцій цього заводу Фонд держмайна оцінив у майже 278 мільйонів гривень. І, схоже, що зараз саме Віталій Кропачов перебуває у більш вигідному становищі, ніж інші потенційні покупці алюмінієвого комбінату – адже частина колишнього майна заводу вже у його оточення.

«Це все знижує інвестиційну привабливість підприємства. І тому, хто хоче його продати, звичайно, треба задуматися, щоб продавати не вроздріб, коли хтось вихоплює окремі ласі шматочки, а комплексом. Або створити ще раз комплекс з усіх цих потужностей, щоб залучити інвестора», – вважає екс-заступник міністра промислової політики Сергій Грищенко.

Єдиний на всю Україну виробник первинного алюмінію, а нині розграбований колишніми російськими власниками комбінат, – у жалюгідному стані. Та навіть попри це, і на такий «товар» є потенційний покупець – бізнесмен з непоганими позиціями на енергетичному ринку та, схоже, близький до впливових українських високопосадовців. Бізнесмен, який має більше перспектив на алюмінієвий комбінат, адже, як виявили «Схеми», його оточенню у непрозорий спосіб уже продали частину нерухомості заводу.