Минуло 10 місяців з того дня, відколи на Херсонщині вперше офіційно підтвердили: людина захворіла на COVID-19. Чого нам коштувала пандемія?
Вірус на Херсонщині зафіксували 25 березня 2020 року. А 25 січня 2021 р., згідно з офіційною інформацією Департаменту здоров'я Херсонської облдержадміністрації, коронавірус виявили вже у 20 068 жителів області, від ускладнень померло 572 людини, подолали недугу 4 712.
За статистикою, більшість лікується вдома, у декого хвороба взагалі минає майже без симптомів, але приблизно кожен 7 хворий на COVID-19 потребує стаціонарної допомоги. Тобто за цей час ушпиталили десь 3 тисячі мешканців області. Однак до “колективного імунітету” нам ще дуже далеко, адже відсоток захищених повинен бути значно більший, ніж осіб без імунітету. А 20 тисяч, що перехворіли, - це приблизно лише 2 % населення області.
Але у нас є такі люди, що категорично заперечують існування COVID-19 та влаштовують різного роду провокації. Як правило, вони демонстративно порушують базові правила (наприклад, носіння масок), гучно цитуючи статті Конституції та вступаючи в дебати з поліцією. Їм виписують штрафи, які потім вони оскаржують у судах.
Відомий антимасочний блогер та фітнес-тренер Дмитро Стужук в останніх дописах визнав існування COVID-19. Чоловікові було 34 роки, коли він помер від ускладнень, викликаних коронавірусом. Фото Інстаграм
Серед антимасочників засвітився й сумнозвісний наш земляк - проросійський активіст та хуліган Кирило Стремоусов. Так, 29 вересня під Кабміном пройшла акція протесту «Стоп карантин – Стоп геноцид!», де Кирило Стремоусов був одним зі спікерів. Про це повідомляє Українська правда. Донедавна в чоловіка був свій YouTube-канал, на якому він регулярно публікував фейки про коронавірус та вів проросійську риторику. YouTube його заблокував . Але агітатор активно розвиває новий канал «Журналисты Стремоусова», де розмістив, зокрема, відео «Папа журналист пришёл в школу и карантин закончился». Це годинний запис про те, як Стремоусов відстоював своє право порушувати правила та бути без маски в приміщенні.
Крім того, будучи під час останніх виборів кандидатом в мери Херсона, він ще й маніпулював на темі COVID-19 – обіцяв зупинити всі обмеження й заборонити примусове носіння масок. І за нього проголосувало понад тисячу жителів міста - 1.37% виборців.
До речі, у квітні 2020 р. поліція вже складала на Стремоусова постанову за ст.44-3 КУпАП - Порушення правил щодо карантину людей. Це сталося на автомобільному мосту в с. Антонівка під час акції фермерів, які протестували проти закриття овочевих ринків через пандемію.
Кирило Стремоусов оскаржував постанову в Херсонському міському суді. На засіданні чоловік позиціював себе журналістом, який висвітлював події та висловлював свою громадянську позицію. А був без маски, бо на той момент не було роз'яснень, як її носити. Його захисниця Світлана Амінова наполягала, що змушувати громадян перебувати в громадських місцях у респіраторі або захисній масці є порушенням їх конституційних прав і свобод. Крім того, на її думку, громадянин не зобов'язаний за власні кошти купувати чи виготовляти засіб індивідуального захисту.
Суддя Костянтин Рєпін скептично сприйняв такі аргументи. Але все одно – звільнив правопорушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням. Суддя врахував, що Стремоусов, цитуємо: «до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, порушив умови карантину вперше, наявність у нього на утриманні малолітніх дітей, те, що він є батьком багатодітної сім`ї, висловлював свою громадянську позицію, відсутність шкідливих наслідків для інших осіб, а також те, що в зв`язку з пандемією хвороби COVID -19 у країні складна економічна ситуація»…
Провокатори дуже полюбляють не вирішувати, а “піаритися” на проблемах, які люди переживають болісно та емоційно. А карантинні обмеження, що там казати, - мало хто сприймає із захватом.
Мабуть, ми ще довго згадуватимемо, як моторошно та важко жилося під час першого, так званого «жорсткого карантину», який діяв в країні з 25 березня до 11 травня 2020 р.: закрилися кордони; перестали курсувати поїзди, зупинилися автоперевезення та авіасполучення; лікарні припинили планові госпіталізації та операції; зачинилися майже всі установи, заклади, салони, офіси тощо.
Власне, чому і фермери протестували - не працювали овочеві ринки, тож майже вся рання редиска, зелень, капуста просто гнили на звалищах, бо ніде було їх реалізовувати. Адже наші сільгоспвиробники понад 80% своєї продукції продають саме через ринки. Після того, як МОЗ затвердило нові санітарно-епідеміологічні вимоги до роботи в умовах пандемії, ринки запрацювали. Фермери встигли реалізувати частку ранньої продукції, до того ж, опанували навички онлайн-торгівлі. Але втрати все одно були величезні.
Та в результаті таких жорстких заходів на Херсонщині 11 травня, згідно з даними міжнародної “Системи моніторингу поширення епідемії коронавірусу”, маємо:
З 11 травня Уряд пом’якшив карантин і дозволив майже всю господарську діяльність, торговельне та побутове обслуговування громадян, але за умови дотримання відстані між клієнтами не менше 1.5 метра та обов'язкового застосування засобів індивідуального захисту як персоналом, так і відвідувачами.
Такий режим дотримувався в області (за винятком деяких населених пунктів та районів, де були значні спалахи захворюваності - там обмеження посилювали) аж до листопада.
У результаті, кількість нових випадків зростала з кожним днем, і така ж ситуація спостерігалася в усіх регіонах країни. На Херсонщині на 14 листопада, маємо:
З 14 до 30 листопада на території всієї України вводиться «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки. Зокрема, застосовують обмеження для масових заходів - не більше 1 людини на 5 квадратних метрів; забороняється перевезення більше пасажирів, ніж є місць для сидіння; забороняється відвідування освітянських закладів, якщо на самоізоляції понад 50% дітей та персоналу закладу тощо.
Та одночасно запроваджено карантин «вихідного дня»: щосуботи та щонеділі в країні працюють лише транспорт, продовольчі магазини, автозаправки, аптеки (зокрема, ветеринарні).
Передбачалося, такі заходи на 20% знизять кількість хворих. Втім, очікування не зовсім справдилися. Динаміка захворюваності, тобто швидкість розповсюдження коронавірусу, вперше стала знижуватися. Однак 30 листопада на Херсонщині:
Тим часом фахівці Головного управління статистики в Херсонській області констатують істотний спад обсягів перевезення вантажів і пасажирів усіма видами транспорту. Зокрема, пасажироперевезення у порівнянні з січнем-листопадом 2019 року знизилися майже на 40%.
З 1 грудня карантин «вихідного дня» закінчився, але «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки - залишився. Саме тому різдвяно-новорічні свята рекомендували провести у тісних родинних колах, чи на вулиці навколо ялинки, але на безпечній відстані один від одного.
Але Уряд передбачав, що дехто не зможе встояти перед спокусою багаторічних традицій та гучних відвідувань, тому після свят очікували погіршення ситуації. І для стабілізації захворюваності з 8 по 24 січня ввели локдаун. Офлайн продавали лише товари першої необхідності, інші - за доставкою; заклади харчування торгували онлайн та “на винос”; закрилися непродовольчі ринки, спортзали; дитячі садочки працювали, а школи і університети перейшли на дистанційне навчання.
Станом на 8 січня на Херсонщині:
Станом на 24 січня:
Отже, можна зробити висновок: такі додаткові післяноворічні обмеження значно знизили кількість хворих, хоча небезпека не минула. І це при тому, що за ці 16 днів поліція Херсонщини склала 878 протоколів за порушення правил карантину. З них 102 - на відповідальних осіб (штраф 17 тисяч гривень) і 776 - на пересічних громадян за категоричну відмову одягати захисні маски в громадських спорудах, будівлях та транспорті (штраф від 170 до 255 гривень).
Локдаун залишився позаду, але “помаранчева” небезпека - ще ні.
І на час виходу публікації, тобто 29.01.2021р, маємо:
Рахувати всі втрати від пандемії поки не будемо, бо стаття і без цього вже розбухла. Перелічимо лише деякі офіційні суми, які витратили на боротьбу з розповсюдженням вірусу та лікування важкохворих.
Отже, стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19 на Херсонщині надають 10 медичних закладів:
"Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Г. І. Горбачевського" ХОР,
"Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського",
"Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних",
"Бериславська центральна районна лікарня" Бериславської районної ради Херсонської області,
"Центральна міська лікарня міста Нова Каховка",
"Голопристанська центральна районна лікарня",
"Генічеська центральна районна лікарня" Генічеської районної ради Херсонської області,
"Каховська центральна районна лікарня Каховської районної ради",
"Скадовська центральна районна лікарня,
"Олешківська центральна районна лікарня".
Для пацієнтів з коронавірусом на Херсонщині передбачено 2168 лікарняних ліжок. Як уже сказано вище, за 10 місяців пандемії перебувало на стаціонарі загалом десь 3 тисячі жителів області. Станом на 29.01.2021, за даними Національної служби охорони здоров’я, на їх лікування з державного бюджету вже витрачено майже 350 млн грн (349 224 747, 24 грн), і ще понад 250 млн грн (259 839 677,68 грн) - на екстрену допомогу пацієнтам з підозрою на ковід.
Інформація про оплату медичним закладам Херсонщини за групами послуг (за програмою медичних гарантій) станом на 29.01.2021
Також область отримала державну субвенцію для місцевих бюджетів на придбання кисневих концентраторів та апаратів ШВЛ, загалом понад 76 млн грн (у березні - 9 532 000 грн та листопаді - 66 469 600 грн)
Крім того, Херсон виділив з власного бюджету 47,9 млн грн на закупівлю міським медичним установам тест-систем, лікарських засобів, дезінфекційних засобів, антисептиків, витратних матеріалів, засобів індивідуального захисту і кисню, та також апаратів ШВЛ й кисневих концентраторів.
Отже, підсумовуючи лише ці дані, - ковід нам уже обійшовся майже в 750 млн грн Для порівняння: за таки кошти Херсон міг би, наприклад, придбати в місті тисячу однокімнатних квартир для черговиків - сиріт, ветеранів АТО (ООС), людей з інвалідністю та іншим. Або завершити “будівництво сторіччя” - мостоперехід в Херсоні та ше й створити Центр Олімпійських видів спорту в Новій Каховці.
А засоби захисту дуже прості - маска, соціальна дистанція і деззасоби. До речі, вони захищають не лише від ковіду, а й від безлічі інших хвороб, що передаються повітряно-крапельним шляхом та через брудні руки: пташиний, свинячий грип, ОРЗ, ГРВІ, холера, чума, гепатит А, туберкульоз, дизентерія тощо.
А якщо вірусу все ж таки не вдалося уникнути, залишайтеся вдома — бережіть друзів та колег від ризику, та зателефонуйте сімейному лікарю.
Також можна звертатися на безкоштовні гарячі лінії:
Міністерство охорони здоров'я України, гаряча лінія: 0-800-505-201;
Центр Громадського здоров’я МОЗ України, гаряча лінія: 0 800 505 855;
Регіональна гаряча лінія Херсонської області з питань COVID-19 (цілодобове): 0 800 504 077.
Крім того, запрацювала безкоштовна телефонна гаряча лінія для емоційної підтримки громадян – 0 800 211 444. В її складі працюють десять психологів, готових допомогти членам громад впоратися зі психосоціальними проблемами, що виникають та посилюються пандемією COVID-19. Ця гаряча лінія працює з 9:00 до 18:00 в робочі дні та з 10:00 до 17:00 у вихідні.
Фото Олександра Корнякова
Долучайтесь!
Оперативні та актуальні новини в нашому Телеграм-каналі. Підписуйтесь на сторінку у Facebook і будьте завжди в курсі подій. Найкращі фото Херсона та області у нашому Instagram. Відеорепортажі, експлейнери, тревел-шоу та просто круті відео на YouTube Вгору.