Хто заснував Одесу: литовці, турки, козаки чи росіяни

«Одеса – сама по собі пам’ятник Катерині Великій. Демонтуйте тоді вже й усю Одесу, чого бути дріб’язковими». Таким гнівним дописом відреагувала у 2022 році російська пропагандистка Маргарита Симоньян на знесення в Одесі «святая святих» – пам’ятника Катерині 2. Тоді палало та підгоріло у всіх путінських пропагандистів. На їхню думку, «Одеса – це ж російське місто». Бо вона ж наче заснована самою імператрицею у 1794  році.  

І така «історична догма» просувалася упродовж кількох століть. А чи справді це так?

Поїхали розбиратися!

 Як з’явився міф про «російське заснування» Одеси

Усе почалося з цієї людини – Аполлона Скальковського. У своїй книзі «Первое тридцатилетие истории Одессы» він написав, що засновниця міста – Катерина 2, та вказав дату початку історії міста – 1794 рік. Правда, є нюанс. Автор якось не помітив, що заснували місто на території  турецької фортеці Хаджибей.

Тоді забули про турецький, литовський та козацький періоди історії. Це ж було не модно та не в дусі концепції «Російська імперія спадкоємиця Візантії». Ця ідея Катерини 2 отримала назву «грецький проєкт». А саме, вона хотіла захопити Туреччину та «відродити Візантійську імперію» під російським керівництвом. Навіть вже мріяла, що її онук Констянтин керуватиме цією маріонетковою державою.

Як розумієте, тут точно їм було не до інших народів та періодів історії. Треба було просувати свою імперську концепцію. Тому кілька століть у громадській думці та наукових роботах поширювалася теза «Одеса заснована у 1794 році».

 Історія давніша, ніж «малювали» росіяни

Історія цих територій починається ще з давніх часів. Але не будемо зосереджуватися на епосі палеоліту та греках, які заснували в центрі сучасної Одеси поселення «Гавань Істріан». І не згадуватимемо східних слов’ян, ногайців та генуезців, які розселялися на узбережжі Чорного моря.

А почнемо хоча б з 14 століття. Територія сучасної Одеси увійшла до складу Великого князівства Литовського. Площа цієї держави сягала близько 1 мільйона квадратних кілометрів. Її територія простягалася від Балтійського до Чорного моря. Це за площею майже чотири Великих Британії чи дві Франції.

Але повернемося до литовців. Вони заснували тут фортецю Кочюбіїв з торговою пристанню. З праці польського історика Яна Длугоша ми знаємо про існування цього порту.

Пізніше ці землі перейшли під владу Турецької імперії та Кримського ханства. 

У середині 18 століття турки почали відновлювати порт та фортецю. Та навіть налагодили експорт зерна до Стамбулу. І вже після захоплення  Російською імперією цієї фортеці  її перейменували в Одесу.

І де тут заснування? Казус у тому, що Йосип де Рібас, – перший градоначальник Одеси – спочатку брав участь у захопленні Хаджибею, а потім заснував його.

Але якось про це забувають в російській пропаганді. Бо заперечує  «догму» про те, що «все створили росіяни» та що ці території населяли інші народи. У радянський період нічого не змінилося. Традиція відзначати 1794 рік як дату заснування Одеси повернули знову.

Минули століття, а російські наративи не змінилися

Щось змінилося у сприйняті російських пропагандистів сьогодні? Це риторичне питання. І чого воно повинно у них змінюватися, якщо провідником цієї пропаганди є сам очільник Кремля Путін. У грудні 2023 року він сам на пресконференції заявив: «...весь південний схід України був за Росію, бо це історично російські території, а Одеса – російське місто».

На перший погляд – це якийсь парадокс існування начебто «російського міста» поза територією Росії. Але то лише на перший погляд. Тут все банально. Імперія хоче існувати. Як показує історичний досвід, без загарбання нових територій та сусідніх країн це призведе до її загибелі.

І Путіну байдуже на міжнародне право, міждержавні кордони чи якісь домовленості. «Кордони Росії ніде не закінчуються». Ця його фраза те яскраво засвідчує.

Такий він парадокс та блюзнірство російської пропаганди. То росіяни «засновують населений пункт» на місці вже наявного. То війська РФ обстрілюють місто, яке вважають «своїм російським». Бо, як «заповідав» їх вождь Сталін: «Ліс рубають – тріски летять».