Український прапор над Чорноморським флотом, або Як ще понад 100 років тому армія УНР зруйнувала міф про російський Крим

«Обійняв командування українським Чорноморським флотом. Адмірал Саблін». Такий сигнал стояв на штабному кораблі «Георгій Побідоносець» у квітні 1918 року. У Севастополі на лінкорах, крейсерах та деяких есмінцях вже колишньої Російської імперії підняли українські прапори.

Що цьому передувало? Як один український полковник блискавичною військовою операцією знищив більшовицьку армію? Та чому Крим не російський, як це намагається ствердити пропаганда РФ? 

Розберемося!

Роки кардинальних змін

У 1917 році почалася лютнева революція, вона призвела до падіння Російської імперії. На її уламках активізувалися національні рухи, що вбачали створення незалежних або автономних державних утворень. Українці не стояли осторонь від кардинальних процесів. Була створена Центральна Рада, яка почала об’єднувати українські політичні сили.

З одного боку були «білі», з іншого – «червоні», а також активізація різних банд. Для боротьби з ними треба було створювати армію та флот.

Під час Української революції 1917-1920 років на Першому Всеукраїнському військовому з’їзді видали постанову про українізацію Чорноморського флоту. Так вперше заявили про те, що він має стати частиною саме Збройних сил України.

На початку 1918 році Українська Народна Республіка оголосила про свою незалежність. А Чорноморський флот отримав статус флоту УНР.  Але одразу це втілити у життя було неможливо. У Криму, як й у 2014 році, захопили владу російські окупанти – більшовики.

Але, за словами морського міністра УНР Дмитра Антоновича, моряки-українці поводилися досить незалежно. А ще наприкінці лютого 1918 року на кораблях лунали заклики про визнання влади Української Народної Республіки.

Блискуча спецоперація Болбочана

Розв’язати проблему з більшовиками в Криму український уряд вирішив військовим шляхом. За цю справу взявся український полковник Петро Болбочан, який «асфальтним катком» пройшовся по більшовицькій армії під час свого походу на Крим.

У 1918 році кайзерівська Німеччина підписала договір з УНР. Після цього розпочалося визволення України її військами та союзниками з Німеччини й Австро-Угорщини. Поразки більшовиків послабили їхні позиції й на Кримському півострові.

 Армія УНР на чолі з Болбочаном блискавично прорвалася до Криму. У цей час на кораблях знову почали майоріти українські прапори. З’явилася українська агітація в Севастополі. 22 квітня українські війська зайняли Джанкой, 24 квітня – Сімферополь, 25 квітня – Бахчисарай.

До Севастополя прибула делегація УНР для переговорів з тодішнім командувачем Чорноморського флоту контрадміралом Сабліним. Після цього на кораблях підняли українські прапори.

Все б могло так успішно закінчитися, але втрутилися німецькі війська. Їх командування вбачало в Криму свою сферу інтересів.

26 квітня 1918 року німецька дивізія оточила українські війська у Сімферополі та оголосила ультиматум Петру Болбочану. Він мав негайно скласти зброю і виїхати з Криму. Після напружених перемовин Кримська група залишила півострів та вирушила на околиці Мелітополя.

Але, хай там як, кримський похід виявив блискучий талант полковника Петра Болбочана і став справжнім тріумфом українського війська. Хоча у 1920 році більшовикам все-таки вдасться знову захопити Крим та влаштувати там справжній терор.

І де ж тут російський Крим? 

«Кримська криза» у першій половині 1990-х років, конфлікт на українському острові Тузла у 2003 році та анексія Криму у 2014 році. А потім ще Янукович «продав» Крим, підписавши договір про перебування російського флоту на півострові до 2042 року. Чим все закінчилося, всі добре знаємо!

 У Криму з’явилися «зелені чоловічки» та почалася його окупація. Потім, звісно, очільник Кремля Путін визнав, що це була не «місцева самооборона», а кадрові російські військові. Але від цього ситуація не змінилася жодним чином. І вже 10 років український півострів перебуває знову під окупацією РФ.

Російські загарбники для власної «легалізації» проводили мітинги, псевдореферендум, посадили колаборантів на ключові пости. Не обійшлося і без терору. Людей із проукраїнською позицією саджали у в’язниці, фабрикували проти них кримінальні справи та змушували виїхати з території Кримського півострова.

Це вже не перша російська окупація півострова, коли страждали місцеві кримські татари. Детальніше дивіться у минулому сюжеті «Вгору» за посиланням.

І що зараз? Крим перетворився з регіону з великим економічним та туристичним потенціалом на воєнну базу РФ. Там розміщують своїх військових та техніку, яку активно використовують, у тому числі на херсонському напрямку. Але, віримо, що ЗСУ зможуть повернути усі окуповані території України.