У боротьбі з “примхами” природи: поразки та перемоги аграріїв Херсонщини

Рік, що минає, видався нелегким для аграріїв Херсонщини. Надто складною і непередбачуваною була погода навесні та влітку. Аби зберегти врожай, сільгоспвиробникам доводилося усіма можливими способами пристосовуватися до змін клімату.

Але декому все ж вдалося не лише отримати гарний врожай, а й “виграти” на примхах природи. Як саме – читайте у статті Олександри Опрової.

Аграрії Херсонщини з давніх-давен навчилися пристосовуватися до кліматичних змін, адже область є зоною ризикованого землеробства. Але цього року погодні умови були надскладними, і сільгоспвиробникам довелося покладатися на власну винахідливість, швидко реагувати на різкі зміни кліматичних умов, застосовувати всі свої знання в галузі землеробства.

Директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Олександр Паливода розповідає, що головною проблемою для сільськогосподарської галузі Херсонщини є нестача вологи. Так, цього року опадів не було протягом 60 днів поспіль. Та якщо цю проблему ще можна вирішити за допомогою дощувального, краплинного і навіть підземного зрошення, то на деякі інші погодні умови аграрії впливати не мають змоги: 

Ще однією “негодою” для аграріїв стала пандемія, адже у березні - травні всі ринки були на замку, тож чимало сільгоспвиробників або втратили свою продукцію, або змушені були збувати її за зниженими цінами.

Через погодні умови та карантин чимало сільгоспвиробників втратили свою продукцію або змушені були збувати її за зниженими цінами

Щодо зернових культур, то, за словами Директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення, на Херсонщині цьогоріч загинуло 23 тисячі гектарів посівів: 

На овочевих культурах фермери втратили від 15 до 70% врожаю

Фермерське господарство “Гевко” вирощує томати та цибулю. Через весняні холоди розсаду томатів тут довелося висаджувати із запізненням. Цибуля також затрималася в розвитку. Голова господарства Артем Гевко говорить, що через перепади температур рослинам постійно доводилося давати якісь антистресанти:  

Аби зберегти врожай, рослинам постійно потрібно було давати антистресанти

Артем розповідає, що чимало клопотів завдавали і шкідники, які перезимували у грунті. Вони пошкоджували рослини, культури хворіли, а фермерам потрібно було вести постійну боротьбу за врожай, оперативно реагувати на погодні зміни, цілодобово контролювати ситуацію:

У ФГ “Гевко” зібрали лише на 15 - 20% менше врожаю. А от у багатьох сусідніх господарствах, які застосовували звичні, щорічні методи на вирощуванні овочевих культур, втрати склали до 50 - 70%, говорить Артем Гевко: 

Кому вдалося “виграти” на примхах природи, так це виноградарям. Голова фермерського господарства «Курінь» Денис Халупенко каже, що такого смачного вина, яке очікується цьогоріч, не було вже років п’ять - шість.

Так,  урожайність винограду менша: “Відсутність дощів, відсутність вологи вплинули на врожайність, – розповідає Денис Халупенко. – Якщо ми збирали з одного гектару сорт винограду Мерло 3-3,5 тонни, то в цьому році зібрали десь 2 тонни - 2,200. На відсотків тридцять, а за деякими сортами і сорок зниження, кількісний спад. Але за якістю ми виграємо і отримаємо гарний врожай червоних вин з гарним потенціалом для витримки. Тобто, це якісний, концентрований виноград, оскільки відсутність дощів у цьому році та відсутність вологи сприяли тому, щоб ягода була дуже ароматною  і гарні накопичувала цукри”. 

Виноградні кущі потерпали від холоду та спеки, проте жоден з них не загинув

Хоча виноградні кущі і потерпали від морозів та спеки, проте жоден з них не загинув, до того ж ця культура, на відміну від овочевих, не постраждала від шкідників: