Сергій Мокренюк родом з Феодосії, за професією – юрист. Понад 10 років документував воєнні злочини Росії у Криму. 24 лютого 2022 року вступив до лав ЗСУ. Вже у складі ЗСУ одразу після звільнення Херсона збирав докази воєнних злочинів росіян в місті – викрадення дітей, розстріли, знищення цивільної інфраструктури… Для Сергія херсонська земля – своя, і не тільки тому, що це Україна. Він знає і розуміє її справжню історію, адже до повномасштабного вторгнення долучився до археологічних розкопок поблизу селища Тягинка на Херсонщині – «стояв на лопаті», як кажуть в археологів, тобто був копачем-волонтером.
Наталя Бімбірайте стала справжньою «музою експедиції», адже з 2017 року жодна з них не обходилася без її участі й підтримки. Пані Наталя знаходила гроші, організовувала побут у наметовому містечку, залучала волонтерів – тих самих «копачів», без яких дослідження і знахідки просто не відбулися б. Саме завдяки зусиллям громадських активістів Тягинь стала відомою і в Україні, і в Литві. Тож сюди їхали волонтери з усієї країни – витрачали власні гроші, час своїх відпусток, щоб долучитися до відкриття справжньої середньовічної історії українського півдня. Так приїхав в експедицію і Сергій Мокренюк із двома дітьми.
Фортеця Тягинь має величезне значення для розуміння історії. За весь час археологічних розкопок тут не знайшли нічого російського в культурному шарі середньовіччя. З російського знайшли лише артефакти 18 століття військового призначення, коли вони пішли війною на Крим і окупували території сучасного українського півдня. А в глибших культурних шарах – керамічний водогін 14-15 століття, багатий керамічний посуд, кримськотатарська культура, литовські накладки на шкіряні торби «калита» (середньовічні гаманці) й арбалетні болти, монети різних народів, знаряддя праці та риболовлі – все те, що говорить про високий рівень цивілізації, про активну торгівлю і дипломатію, тобто про прекрасне життя без росіян. І коли ця історія відкривається на твоїх очах, коли ти ще й можеш цьому допомогти – це надає сил і наснаги, щоб захищати цю землю.
Фото: в Херсоні на центральному майдані, одразу після звільнення, листопад 2022. Усі троє кримчани. Фото надане ГО «ІРЦ «Правовий простір»
Сергій Мокренюк. Фото надане ГО «ІРЦ «Правовий простір»
Коли у червні 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС і сталася катастрофічна повінь, серед затоплених сіл опинилася й Тягинка з її розкопками, городищем, фортецею. Після того, як вода зійшла, територія все одно залишається небезпечною через постійні обстріли, а потім потрібні обстеження і розмінування. Голова сільської військової адміністрації Микола Яценко зазначає, що бувало і понад 100 прильотів на день. Тож про розкопки поки не йдеться, це справа майбутнього – як і створення в Тягині історико-культурного парку, про який до вторгнення росіян мріяли громадські активісти і тягинці.
Проте історію Тягині й здобутки експедицій, до яких був причетний і Сергій Мокренюк, росіянам не вдалося ані знищити, ані вкрасти. У лютому 2022 року, буквально напередодні повномасштабного вторгнення, «Культурний центр Україна-Литва» разом з Інститутом археології НАНУ організував у Києві в Музеї археології виставку про Тягинь, і так колекція артефактів опинилася у безпеці. У майбутньому частина колекції, яка належить Херсонському обласному краєзнавчому музею, повернеться в Херсон і, сподіваємося, стане цінною частиною його експозиції, адже за всі роки до вторгнення її жодного разу не показали глядачам.