Початок XX століття. Херсон. Маленьке торгове місто живе розміреним та тихим життям.
Містяни ходять на роботу, чиновники намагаються привести до ладу деякі сфери міського господарства, торговці відправляють за кордон товари, на ринках та в магазинах продаються різноманітні товари для задоволення потреб місцевих жителів. Культурне дозвілля забезпечує театр, приїжджі циркові трупи, перші кінотеатри, міський клуб. У принципі нічого особливого. Звичайне місто зі своїми типовими проблемами, які були в кожному регіоні Російської імперії.
Але час від часу місцеву публіку розбурхують «сенсації». Наш обиватель будь-які хоч трохи цікаві чутки розповсюджував, напевно, швидше, ніж зараз – в епоху інтернету та мобільних телефонів.
Після закінчення новорічних свят місто переходило до якогось зимового сну. Але рятували «сенсації», які час від часу виникали. Так, січневу сплячку 1900 року розбурхала новина про «горе-самогонника» Масарського. У поліції дізналися, що він у своїй квартирі виготовляв горілку зі спиртового лаку. Вирішили організувати облаву, яка одразу пішла не так. Під час арешту Масарський намагався знищити свій алкогольний продукт, частину якого випив, а іншу частину вилив у ватну ковдру. Також зловмисник проковтнув деякі деталі свого «самогонного» апарату. І йому одразу стало зле. Поліції довелося переправити «горе-самогонника» до лікарні, а потім вже у в’язницю. Чутки про цей випадок миттєво розлетілися містом. Кожен херсонець намагався якомога яскравіше прикрасити свою версію цієї події. В результаті історія обросла такими подробицями, що начебто поліція затримала цілу банду «самогонників». Вони створили підпільний спиртовий завод, продукцію якого продавали навіть дітям. А виготовляли алкоголь начебто зі спирту та крові кажанів. І кожен херсонець підтверджував свої слова тим, що начебто все те бачив на власні очі. Потім ще кілька днів публіка не могла заспокоїтися, обговорюючи цей випадок у салонах, магазинах, на ринках та вулицях.
Не менш схвилювала місцеву публіку інша історія, що сталася у січні 1907 року. У ті часи закінчувалася революція 1905-1907 року*. Тому будь-яка інформація, що була пов’язана з революціонерами, сприймалася обивателями як резонансна. Що ж сталося? 17 січня 1907 року власник взуттєвого магазину І. Меєркопф отримав лист від так званих «комуністів-соціалістів». У ньому вони вимагали від бізнесмена з’явитися через 2 дні та в Торговому провулку і передати 200 рублів людині із зав’язаною щокою. В іншому випадку революціонери пригрозили підірвати взуттєвий магазин. Про це одразу Меєркопф повідомив у поліцію. І 19 січня біля міської бібліотеки (зараз – центральний ЗАГС) була організована засідка. Але щось одразу пішло не так. Бо якось про засідку дізналися звичайні обивателі, які прийшли з цікавістю подивитися на операцію органів правопорядку. Поліції нічого не залишалося, як почати розганяти натовп, щоб не провалилася конспірація. У цей час до бібліотеки прийшов молодий чоловік із зав’язаною щокою. Спочатку він не надав значення натовпу, тому спокійно підійшов до власника магазину, та попросив віддати йому гроші. Меєркопф подав сигнал городовому, але той не помітив цього, бо був зайнятий розгоном натовпу. А зловмисник спокійно взяв гроші та рушив у бік Привозу. Коли поліція зрозуміла свою помилку, одразу побігла також у сторону цього ринку. Чим завершилася ця історія? Революціонера все ж таки затримали. Хоча попутно був помилково заарештований херсонець з перев’язаною щокою, який собі на лихо проходив повз Привоз, ідучи до стоматолога. Ось так безмежна цікавість наших обивателів та нехлюйство поліції ледь не зірвало операцію.
Ще одна січнева «сенсація», яку обговорювали достатньо активно у Херсоні, сталася на маскараді. У січні 1902 року черговий бал у міському клубі (зараз – Будинок культури суднобудівників) не обійшовся без інциденту: «Изящный брюнет получил пощечину от маски-женщины в черкесском костюме за то, что позволил себе, ввиду особой любезности, что-ли – ущипнуть ее за зад» (газета «ЮГ», № 1100, 1902 рік). Усе могло закінчитися, якби чоловік вибачився або адміністрація клубу вивела його з приміщення. Але цього не сталося. Він продовжив далі бешкетувати, чіпляючись до інших представниць прекрасної половини людства. У місцевій пресі описали цю ситуацію, що викликало шквал невдоволення з боку херсонок, вони вимагали у поліції якось покарати цього «негідника». З горем пополам цю ситуацію зам’яли, щоб не викликати більшого резонансу. На жаль, як це було зроблено, поки невідомо.
Може, звісно, виникнути питання, чому так наш обиватель любив скандальчики та події, що інтригують? Відповідь доволі проста. У ті далекі часи не так багато було розваг у Херсоні. Тому містянин отримував заряд позитиву, бадьорості та відпочивав від буденності в таких «сенсаціях».
*Революція 1905-1907 років - назва революційних подій, що відбувалися у період з січня 1905 по червень 1907 рр. у Російській імперії. Вважається, що вона почалася через загострення політичної та соціально-економічної ситуації в державі.