В Україні триває процес позбавлення від російського та радянського ідеологічного впливу, а також відновлюються традиції українського війська різних періодів історії. Так, деяка частина підрозділів ЗСУ мають своїх “покровителів” та названі на честь видатних постатей або подій періоду українських національно-визвольних змагань 1917-1921 років. На прикладі двох механізованих бригад ЗСУ, що звільняли Херсон, розглянемо, як саме відроджується пантеон героїв 100-річної давнини.
59 окрема мотопіхотна бригада імені Якова Гандзюка сформувалася ще наприкінці 2014 року. Вона брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Під час повномасштабного вторгнення бійці бригади обороняли від ворога Херсонщину. Її танкісти прорвали оборону окупантів, розблокували Антонівський міст та тримали рубежі, які дозволили безпечно вийти з оточення колоні українських військ.
Потім воїни 59 бригади місяць за місяцем звільняли населені пункти Миколаївщини та Херсонщини. А в листопаді 2022 року підняли український прапор у центрі Херсона.
Підрозділ ще у 2020 році отримав найменування одного з засновників військ Української Народної Республіки – генерал-майора Якова Гандзюка.
Він пройшов шлях від учасника російсько-японської та Першої світової війн до командувача 1-го Українського корпусу.
За словами істориків Тетяни Швидченко та Олеся Коваля, у листопаді-грудні 1917 року підрозділи 1-го Українського корпусу під командуванням Якова Гандзюка контролювали окремі райони Вінниччини, забезпечуючи законність української влади в цьому регіоні після прийняття III Універсалу.
У січні 1918 року саме його підрозділ виконував стратегічне важливе завдання та прикривав підступи до Києва під натиском радянських загонів муравйова.
“...Він до кінця свого життя вірив у перемогу нації та в розпучливі часи, коли старшина зневірювалась у своїх силах, казав: Не забувайте, що ми лише аванґард, за нами головна ударна сила — 30-ти мільйонний український народ”, – український військовий діяч, начальник штабу 1-ї Української Дивізії військ Центральної Ради Михайло Середа.
Часи змінилися, але українська нація знову демонструє безмірну любов до Батьківщини та в боях боронить незалежність держави, як це було й понад 100 років тому.
28-ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу входить до складу Оперативного командування “Південь” ЗСУ. Їх бойовий шлях почався ще в Донецькій області, де вона під час російсько-української війни тримала позиції вздовж кордону з рф.
Повномасштабне вторгнення ворога бійці підрозділу “зустріли” в селі Коблеве Миколаївської області. Саме тут вони не дали можливості висадитися російському морському та повітряному десантам.
За словами істориків Тетяни Швидченко та Олеся Коваля, у червні бійці 28 ОМБр видовищно знищили російський бойовий комплект для зенітно-ракетного комплексу "БУК". Вдалою атакою артилерії уразили замасковану ворожу бронетехніку на бойових позиціях з підготовленими польовими укриттями на південному напрямку.
У жовтні-листопаді 2022 року українські “лицарі” були учасниками успішного контрнаступу на Херсонщині. Під час нього вони здобули в окупантів багато військових трофеїв. Зокрема, крім кулеметів, гранат та ПТКР, вони захопили гордість російської пропаганди — танк Т-90 "владімір".
11 листопада 2022 року став історичним днем, коли українська армія звільнила Херсон та інші українські території – більш ніж 3 000 кв. км. У цей день херсонці радісно вітали й воїнів 28 ОМБр.
Зрозуміло, чому бригаду назвали на честь учасників Першого Зимового походу Армії УНР, які у 1919-1920 роках п’ять місяців билися з двома окупаційними російськими арміями.
Війська УНР, подолавши 2500 км, провели понад 50 успішних боїв з добровольчою армією “білих” та більшовицькою “червоних”. Одним із найбільш успішних та відомих боїв Першого Зимового походу став бій за Вознесенськ 16 квітня 1920 року. Армія УНР штурмом взяла це місто на Миколаївщині, унаслідок чого українське військо суттєво поповнило свій арсенал.
Також завдяки взаємодії українських військ та партизанів вдалося підготувати велике антиросійське повстання, яке охопило Київщину, Херсонщину, Полтавщину, Катеринославщину (зараз – Дніпровщина), де підтримували ідею незалежності української держави.
“Коли вояки армії УНР в Зимовому поході прибули на північ Одеської області, селяни Ананьївського та Балтського повітів підняли повстання проти радянського режиму. Після запеклих боїв 22 – 26 квітня частини Армії УНР, у взаємодії з повстанцями, зайняли Ананьїв та Балту”, – зазначають історики Тетяна Швидченко та Олесь Коваль.
Похід став видатною воєнною операцією в історії України. За мінімального військово-технічного та медичного забезпечення українське військо – лицарі Зимового походу – виконали свої головні завдання.
До речі, в емблемі 28 бригади сьогодні використано елементи єдиного бойового ордену армії УНР, що є першим серед усіх державних відзнак УНР — Залізного Хреста "За Зимовий похід і бої".
ЗСУ, маючи такий потужний приклад бойових подвигів, продовжують славетну традицію захисників початку XX століття. Зараз формується прямо на наших очах мілітарна еліта самостійної держави, яка вперто, крок за кроком наближає довгоочікувану Перемогу.