Херсонська область – одна з найбільш замінованих областей України. Саме тому, до її очищення долучилась і міжнародна організація з гуманітарного розмінування The HALO Trust. Про особливості роботи демінерів HALO на Херсонщині ми поговорили з медіаменеджеркою організації в Україні Оленою Шустовою та з керівниками груп нетехнічного обстеження та розмінування Денисом Марченком та Данилом Кудрявцевим.
The HALO Trust – найбільша й найстаріша організація з гуманітарного розмінування у світі. Вона працює в Україні з 2015-2016 років. Спочатку лише в Луганській та Донецькій областях, а з початком повномасштабної війни й в інших регіонах.
Після вторгнення деякі працівники приєдналися до лав ЗСУ, хтось виїхав за кордон чи в інші міста України, і з чотирьохсот співробітників The HALO Trust залишилося 200.
Група демінерів HALO Trust на полях Херсонщини. Перерва на відпочинок
Але команда поступово поповнювалась і сьогодні нараховує понад 1200 людей, причому 30% розмінувальників – жінки.
Олена Шустова розповідає, що The HALO Trust має досвід роботи в найскладніших умовах, бо протягом 36 років розміновувала території в Афганістані, Іраку та інших країнах, які пережили війну. Згадуючи Афганістан, вона звертає увагу на те, що розмінування там триває й досі.
За словами медіаменеджерки, в Україні HALO тісно співпрацює з Центром протимінної діяльності, ДСНС і Службою спеціального транспорту. І всі необхідні акредитації, наприклад, на механічне розмінування та знищення вибухонебезпечних предметів, отримує від держави.
Вона розповідає, що в першу чергу на потенційно небезпечних ділянках працює відділ нетехнічного обстеження, який визначає, де є забруднення, а де чисто. У разі виявлення небезпек створюють полігон, на якому буде працювати вже відділ розмінування. Крім цих двох відділів, у The HALO Trust є ще відділ EORE – explosive ordnance risk education, який інформує населення про мінні ризики. Відділ Research and Development тестує всі новітні технології, які застосовують у розмінуванні, наприклад, дрони чи машини на дистанційному управлінні. Є також відділ, який фіксує всю виконану роботу на мапах і аналізує статистику.
Олена Шустова та керівник груп з розмінування Данило Кудрявцев
Про роботу групи нетехнічного обстеження у Давидовому Броді розповідає Денис Марченко. Маючи досвід обстеження земель на Київщині, він констатує:”Херсонщина набагато більше забруднена”. Російські війська перебували тут довше, мали час на облаштування мінних полів і застосовували набагато більше різних видів вибухонебезпечних предметів.
Керівник груп з нетехнічного розмінування Денис Марченко
Згадує він і міни-пастки МЛ-7, МЛ-8, які встановлюються під протитранспортні міни чи будь-які предмети побутового призначення. Якщо людина контактує з протитранспортною міною, підіймаючи її, то міна-пастка розвантажується і вибухає, що призводить до детонації основного боєприпасу.
За словами Дениса, за час обстеження близько 2 мільйонів квадратних метрів територій було створено 76 полігонів, на яких виявили й передали для подальшого знешкодження майже 2.5 тисячі вибухонебезпечних предметів.
Денис переконаний, що люди, які розміновують свої землі самостійно, не знають, що вони роблять, бо ризики дуже великі.
Колега Дениса Данило Кудрявцев працює в HALO понад два роки. Пройшов шлях від демінера, парамедика до головного керівника груп із розмінування. Він розповідає, що, працюючи на ділянках, вони складають робочі карти, на яких відображують проходи, безпечні шляхи, виявлені докази замінування, усі знахідки.
У перші дні, коли зайшли на свої ділянки на Херсонщині, вони працювали вручну й продивлялися кожен сантиметр землі, бо існувала велика загроза натрапити на протипіхотні міни, встановлені на розтяжках. Застосовували спеціальні щупи для пошуку розтяжок.
Данило показує знайдену в полі розтяжку
А на ділянці Давидів-Брід-3 вирішили використовувати Робокат – машину для видалення рослинності та розтяжок.
Він розповідає ще про протитанкову міну ТМ-62П3, яку складно виявити, бо вона повністю у пластиковому корпусі. Такі знаходили на ділянці у селі Брускинському. Присутність металу в них дуже мала, тому звичайні детектори для їх пошуку не підходять, і розмінувальники використовують спеціальні детектори з більшим пошуковим елементом, які здатні знайти цю міну.
Демінери за роботою
Після того, як загроза мін, встановлених на розтяжках, буде знята, приступають до підповерхневого розмінування. За словами Данила, середня швидкість такого розмінування на одного демінера становить 12-15 квадратних метрів на день. Група розмінування налічує близько 7 людей. За день виходить 86-90 квадратних метрів, а на повний робочий цикл близько 860 квадратних метрів – або більше, або менше.
В кожну групу входять два парамедики, три демінери та водій, який чергує на автомобілі домедичної допомоги. На думку Данила, рівень показників безпеки в організації дуже високий. Він переконаний, якщо дотримуватись всіх стандартних процедур, то нещасних випадків траплятися не буде.
Керівник груп з розмінування Данило Кудрявцев
Олена Шустова наголошує, що отримати роботу в HALO може будь-яка людина, яка хоче долучитися до очищення рідної землі. Демінерами наразі працюють колишні юристи, манікюрниці, танцюристи, айтівці й вчителі. Обмежень немає, але важливо мати гарний зір, бути витривалим і не мати проблем з тиском, адже демінери подовгу працюють навколішках і за будь-якої погоди виходять на поля.
Роботі передує 25-денний курс навчання, який включає теорію та практику. Після нього майбутні розмінувальники складають іспити. Декому вистачає 10 перших днів, щоб зрозуміти, що ця робота їм не підходить, але більшість, за словами Олени, залишається. Щоправда, деяких чоловіків потім забирають на фронт.
Попереджувальна табличка
Залучати жінок до розмінування почали ще у 2018 році. Керівники відділів кажуть, що жінки витриваліші й більш уважні до деталей. А Олена Шустова підкреслює, що незалежно від статі в HALO людина має рівні можливості для зростання. Сама вона приєдналася до HALO рік тому, а до того працювала журналісткою на телебаченні й горіла своєю роботою. Однак після повномасштабного вторгнення життєві пріоритети змінились. А нещодавно Олена дізналася, що дві її двоюрідні сестри також працюють у гуманітарному розмінуванні.