Невдала імітація пограбування

У Херсоні 22 січня 1909 року стався один незвичайний випадок.

Увечері до канцелярії 1-ї поліцейської частини прийшов місцевий міщанин Занис Пінев, який працював у торговій компанії Л. Мешуреса на вулиці Воронцовській. Він заявив, що вранці, о пів на одинадцяту, представник фірми Ісаак Фонер відправив його отримати 212 рублів в канцелярії та 575 рублів  Бахчисарайського полку в «Фортеці» (нині – парк Херсонська фортеця). Забравши ці гроші, наш герой пішки вирушив назад. Недалеко від виходу з воріт фортеці до нього підійшов невідомий, що був схожий на цигана, і попросив  сірники. Занис відповів, що сірників у нього немає, і відчув, як хтось схопив його за горло. Тут же з’явився інший суб’єкт, він сипонув в очі міщанина якийсь порошок, від якого той на якийсь час втратив зір. Тоді його силоміць віднесли на руках до обриву і повалили в сніг. 

Потім крадії, їх було двоє чи троє, витягли з бокової кишені Пінева шкіряний гаманець з 575 рублями, а з лівої кишені – 3 срібні рублі. При цьому невідомі порвали йому кишеню та одежу. Одразу після цього нападники кинулися навтьоки. Міщанину за тупотінням кроків здалося, що вони побігли в бік Поштової вулиці (нині – проспект Ушакова). Коли наш герой звівся,  зловмисники вже зникли. Вибравшись на дорогу, Занис почав кликати на допомогу. На його крик підійшли дві жінки та якийсь офіцер. Їм міщанин і розповів про цей випадок та нібито вирушив до найближчого поліцейського відділку писати заяву. 

Таку історію він розповів у канцелярії 1-ї поліцейської частини. Але представники правопорядку не повірили цій розповіді. Їх збентежив той факт, що після нападу й побоїв  одежа «потерпілого» мала надто охайний вигляд. Тим паче, його свідчення були  непослідовні та нелогічні. Наприклад, чому він прийшов аж до 1-го відділку? Чому він не викликав городового, який завжди патрулює в цьому районі? На ці та інші питання міщанин не зміг відповісти. Тоді поліція викликала Ісаака Фонера, який одразу висловив сумніви стосовно правдивості цієї ситуації. 

У район фортеці відрядили слідчого, який після  огляду місця події так записав у протоколі: «Произведенным осмотром местности, где был якобы ограблен Занис, по указанию последнего в обрыве у дороги с правой стороны крепостных ворот в расстоянии около 70 шагов от последних найден не проникающим в глубину снега отпечаток, как будто в этом месте, расположенном у самого края проложенной следами прохожих тропинке, лежал какой-то предмет, но никаких следов борьбы при самом тщательном осмотре не обнаружено, а обнаружена в трех шагах желтая бумажка со следами нюхательного табака».

Тим більше, це місце було дуже добре видно з дороги, якою постійно проходили городяни. Після огляду поліцейський зробив висновок, що Заниса ніхто не грабував, а він просто привласнив чужі гроші. Його одразу затримали. Через декілька годин він сам зізнався у скоєному злочині.