Під окупацією: що відбувається в заповіднику "Асканія-Нова”?

“Треба розуміти різницю між деклараціями та реальністю. За деклараціями – у заповіднику вони розвиватимуть туризм. А по факту – навколо заповідника вже зводять фортифікаційні споруди. Це друга чи третя лінія, на якій вони збираються закріпитися. І заповідник розглядається ними просто як ресурс”, – зазначив Данилов. 

“Асканію” окупаційна влада розглядає як одну з тилових баз для російських військ. Але “Хаймарси” туди вже долітають. І не виключено, що скоро окупанти просто будуть грабувати заповідник. Іншого вони не вміють”, – зазначив Данилов.

“Вплинути на Росію також могли б ще й природоохоронні організації. Але, як бачимо, зелені активісти переймаються іншими проблемами. І великих протестів проти варварських дій Росії не бачимо. Хоча участь Росії в міжнародних екологічних і природоохоронних інституціях вже давно можна було заблокувати”, – переконаний Сергій Данилов.

“Цінність колекції – має світовий масштаб, і вона не може бути розкладена до суми її компонентів. Тобто у нас є реалізаційні ціни. Для орієнтиру, наприклад, вартість зебри – близько 130 тисяч гривень за особу, а їх в нас понад 30 в заповіднику. Кафрський буйвіл, наприклад, коштує близько 100 тисяч гривень, вартість коня Пржевальського – 35 тисяч гривень. Однак цінність їх не може бути виміряна грошима”, – зазначив директор заповідника.

“Це болотисті угіддя міжнародного значення, вони охороняються за Рамсарською конвенцією про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (ред. Рамсарська конвенція є першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Її підписали 169 країн). Там утримуються дикі копитні з різних континентів. бізони, сайгаки, лані, олені, двогорбі верблюди. Влітку сюди випускають ватуссі, антилоп канн, кафрських буйволів, зебр і гаялів. Але й це не абсолютний запобіжник від того, що тварини не можуть бути виловлені та транспортовані. Так що проблема ця реально існує, – пояснює Шаповал.

“Але треба ж розуміти, що зараз, у реальних умовах, інститути й організації міжнародні паралізовані. Реальних механізмів і важелів впливу не існує. Ми розуміємо, з ким маємо справу. Показовий приклад Енергодар, Запорізька атомна електростанція – місія МАГАТЕ там безсильна. Не думаю, що ситуація буде чимось вирізнялися з заповідником “Асканія-Нова”. І будь-які заклики навряд чи будуть сприйняті”, – каже директор заповідника.

“Треба було, щоби персонал, який має досвід догляду за колекціями, залишився на місці й доглядав за тваринами та дендропарком. Але є друга частина персоналу, яка добровільно перебуває там. На них лежить пряма відповідальність за колабораціонізм. Але ця історія – після війни. Бо говорити про це – значить наражати на небезпеку інших працівників із проукраїнською позицією”.

“Окупанти платять зарплати вищі за середньостатистичні. Російська федерація абсолютно очевидно робить це для того, щоби схилити працівників заповідника на свій бік та заохотити до співпраці. Але й абсолютно очевидно, що це тимчасовий захід. На кшталт, як це було в Криму. Коли там бюджетним організаціям так само завищили зарплати, а потім стрімко їх обрізали та відрегулювали”.

“Був нормальний приплід, – ніякої катастрофи насправді не сталося. Навіть попри те, що ми перебували в несприятливій ситуації. Вплив військових дій був, але опосередкований. “Асканія-Нова” – перебувала в тилу. І чисельність тварин трималася на статистичному багаторічному рівні”.

«Над заповідником постійно літає авіація – це величезний виклик, це величезний фактор стресу для тварин», – додав Шаповал.

“Зараз на складах заповідника зберігається сіно – його максимально розосереджено. Навіть за найбільш несприятливих умов, якщо в цьому році не вдасться його зібрати, запасів вистачить навіть на зиму, – додав Віктор Шаповал.