Як журналістки “Вгору” навчалися в американських розслідувачів і розповідали про Херсонщину та Україну в США

Цьогоріч видання “Вгору” потрапило в трійку українських медіа, обраних для стажування в Америці за програмою медіапартнерства UMPP від компанії IREX. 
Ми отримали чудову можливість – дізнатися, як працюють американські журналісти-розслідувачі, проаналізувати та зіставити їхній досвід із досвідом українських колег. А на основі здобутих знань і висновків розробити стратегію, за якою наше медіа працюватиме над розслідуваннями. Однак у нас була ще одна важлива місія. Ми мали донести до американських колег реальну ситуацію в Україні та в нашому прифронтовому місті. Пояснити, що території, які дехто з їхніх співвітчизників пропонує нам віддати Росії нібито заради миру, є нашою Батьківщиною. І що росіянам не потрібні українські землі, де вони сіють хаос, морок і смерть. Російська армія неодмінно піде далі, якщо ми не зможемо її зупинити. Тому підтримки й допомоги з боку США ніколи не буде забагато.

Наша стажерська група складалася з трьох журналісток: заступниці головного редактора Лізи Жарких, журналістки Оксани Кривіцької й мене. Дорога видалася довгою й насправді доволі виснажливою: три потяги й два літаки лише в один бік. Кінцевим пунктом мав стати Денвер – адміністративний центр і найбільше місто штату Колорадо. З урахуванням зворотного шляху в дорозі ми провели більше часу, ніж у самій Америці. Однак встигли побували у двох містах – Денвері, де розташована редакція Denver Gazette, що спеціалізуються на розслідуваннях, і в Колорадо Спрінгз, можна сказати, у материнській редакції The Gazette.

У редакції The Gazette у Колорадо Спрінгз

Де б ми не були, всюди розповідали про спротив нашого народу російській агресії й готовність відстоювати волю й демократичній цінності стільки, скільки буде потрібно. Казали це колегам з обох американських редакцій і з телерадіокомпанії, на конференції у денверському пресклубі й під час зустрічі з губернатором штату в Капітолії. 

У Капітолії з губернатором штату Колорадо Джаредом Полісом, журналістами Еваном Вайлогом та Маріанн Гудланд

Подобається матеріал? Долучайтесь до Спільноти та допомагайте нам більше розповідати історії людей, які живуть і працюють у прифронтовій Херсонщині

Двоє з наших колег і нових друзів вже бували в Україні. Журналіст розслідувач Еван Вайлог – у 2017, а фотокореспондент і керівник відеовідділу Крістіан Мердок - на початку повномасштабного вторгнення. Обидва запам'ятали місця, які відвідали, і були вражені прагненням українців до волі й умінням жити сповна навіть у найважчих умовах.

Фото Крістіана Мердока. Дніпро 2022 рік. Зупинка, яка слугувала меморіалом у пам’ять про загиблих від російського ракетного удару 14 січня.

Ми отримали неймовірну підтримку від колективу обох редакцій, з якими співпрацювали й не просто навчалися, а взаємно обмінювалися досвідом. Адже до нашої роботи американські колеги проявили щиру цікавість. Головний редактор Denver Gazette Вінс Бздек під час спілкування робив записи у своєму нотатнику, і після нашого від’їзду розповів читачам видання про наш візит. 

З головним редактором Denver Gazette Вінсом Бздеком

А нам було чим поділитися з американськими колегами. Це й виїзна робота в прифронтовому Херсоні та області, зйомки документальних фільмів, підготовка текстових, а також і фото/відео матеріалів про життя херсонців і, безумовно, боротьба з фейками та російською пропагандою. З нас трьох над темою дезінформації більше працює Оксана. Моя спеціалізація – історії людей, А Ліза не тільки контролює й коригує всю роботу нашого редакційного відділу, а й бере участь у більшості проєктів. І хоча умови роботи в нас і американських колег кардинально відрізняються, ми зрозуміли, що потрапили в коло однодумців і таких же борців за справедливість та демократію, якими вважаємо себе. Що характерно, колеги не приховували від нас непривабливого боку життя своєї країни.

У редакції The Gazette у Колорадо Спрінгз

Так ми дізналися, що Еван Вайлог в одному зі своїх розслідувань висвітлював проблеми з евакуацією населення під час пожеж, які в Колорадо трапляються часто і набувають катастрофічного масштабу. Виявляється, частина евакуаційних маршрутів або не працювала, або люди не мали достатньої інформації, щоб своєчасно ними скористатися. Завдяки роботі Евана на це питання нарешті звернули увагу, а в публікації місцеві мешканці отримали чіткі рекомендації, як убезпечити себе й близьких під час пожеж.

Алея Героїв небесної сотні в Києві. Фото Евана Вайлога, 2017 рік.

Керівник відділу розслідувань Крістофер Ошер розповів нам про прогалини цивільного правосуддя й поділився подробицями гучної справи про жінку, дітей якої після розлучення віддали батькові, схильному до насилля, а матір ув’язнили за те, що вона на нього скаржилася. Завдяки проведеному Крістофером резонансному розслідуванню, потерпіла не тільки вийшла на волю, а й повернула опіку над дітьми.

У редакції Denver Gazette з Крістофером Ошером та Еваном Вайлогом

Журналістка-розслідувачка у сфері здоров’я Дженні Бім пролила світло на злочинне недбальство й фактичну безкарність у будинках, де доглядають людей похилого віку. А Керол Маккензі, яка спеціалізується на кримінальних злочинах, працювала над розслідуванням стрілянини в супермаркеті, внаслідок якої загинуло 10 людей. Вона зізналася, що через свою роботу, вже не може плакати.

З журналісткою-розслідувачкою Дженні Бім 

Запам’яталася й політична репортерка Маріанн Гудланд. Особливо вразила історія, як вона грає на арфі в парламенті для втихомирювання представників обох палат у моменти очікування якогось важливого рішення. Маріанн провела екскурсію Капітолієм, де вона працює, і представила нас губернатору штату Колорадо. А як президентка денверського пресклубу, вручила нам членські значки. У пресклубі ми зустрілися з представниками місцевих медіа й американськими українцями.

На зустрічі з американськими журналістами та представниками української діаспори в пресклубі Денвера.

Спілкувалися й зі звичайними людьми, які цікавилися звідки ми. І нас чули. Найбільше мені запам'ятався харизматичний яскраво одягнений американський дідусь, він зізнався, що дуже радів, коли наші вояки затопили якогось російського човна, і 72-річна інтернаціональна поетка Вікторія. Так вона представилася, дізнавшись, що я журналістка з України. Вікторія виявилася на диво добре обізнаною в тому, що відбувається в нашій країні. Знала про постійні бомбардування, зруйновані міста, полювання за цивільними й про викрадення музейних та інших цінностей. Сказала, дізнається все з японських новин, які, на її думку, чесніші за інші.

З поетесою Вікторією Хайм у Колорадо Спрінгз

Не можу не розповісти й про те, чим взагалі вразила мене Америка й американці штату Колорадо. Нам скрізь зустрічалися щирі й доброзичливі люди у всьому можливому расовому розмаїтті. Впадало в око, що чимало людей у Колорадо ведуть доволі активний спосіб життя. Вільний час переважно проводять на природі. Вона в цих місцях дуже гарна – скрізь гори, біля підніжжя яких можна побачити оленів. 

У Red Rocks Amphitheatre (природний амфітеатр поблизу Денвера)

Помітила, що американські роботодавці вочевидь цінують фахівців, і люди з досвідом потрібні незалежно від віку. Адже значна частина колективу редакцій в Денвері й у Колорадо Спрінгз мають вік 60+. Вразило й те, що за тиждень перебування в Америці не бачила жодного курця. Це не означає, що їх тут немає, але місця, де курити дозволено, на диво, геть не помітні. До того ж у супермаркетах можна знайти будь-що, крім сигарет. Їх треба купувати в якихось спеціально відведених для цього місцях. Натомість в американських магазинах можна знайти багато готової їжі, зокрема й здорової та корисної, наприклад, супи та салати, що містять овочі та свіжу зелень. Тема фастфуду в Америці, вочевидь, дуже перебільшена. 

У  Winter Park (гірськолижний курорт біля Денвера)

А в кафе та інших закладах харчування порції настільки великі, що подужати їх може хіба що дуже голодна людина. Кухня дуже різноманітна, їжа смачна, а ціни нижчі за європейські. До речі, наші колеги Еван і Крістіан нахвалювали українську кухню. Наші солодощі, вареники, сало, борщ і навіть оселедець під шубою. Крістіан зізнався, що намагався сам зварити борщ, але не дуже впорався. Тож ми обіцяли нагодувати колег борщем, коли вони приїдуть до нас з візитом у відповідь. 

З журналістами Еваном Вайлогом і фотокореспондентом Крістіаном Мердоком в Колорадо Спрінгз.

Я дуже вдячна за цю поїздку компанії IREX, чудовим організаторкам і перекладачкам Світлані Жолобайло та Олені Власовій, керівництву “Вгору” й колежанкам, які в мене вірять і навіть знайшли слушні слова, щоб і я сама не сумнівалася в собі. Та й моїм золотим дітям, які допомагали мені зібратися в дорогу. Здається, я усвідомила, що все відбувається насправді, коли літак вже відірвався від землі. 

Скажу відверто, за час перебування в США, я отримала більше, ніж могла розраховувати. Особисте моє відкриття – навіть за океаном можна зустріти однодумців і близьких за духом людей. А професійно – відкрила для себе соціальний напрям у сфері розслідувань і особливий підхід до висвітлення глобальних проблем через історію однієї конкретної людини. Я впевнена, що соціальні розслідування не менш важливі, ніж розслідування у сфері корупції, і у перспективі матимуть значний вплив на суспільство. Адже й великі зміни починаються з маленької відновленої справедливості.