Підтримати нас

Як перетворити фарби на зброю. Знайомство з херсонською художницею Владиславою Фальченко

26 червня 2024 16:00
524
Поширити:
Усі фото у матеріалі Олександра Андрющенка

Молода художниця, волонтерка Владислава Фальченко – корінна херсонка. Вона аспірантка ХДУ. Увібравши все найкраще від своїх викладачів, Владислава зараз шукає власну стежку в мистецькому просторі. Особливо надихають творчу фантазію дівчини українська міфологія, квіти, тварини. Мисткиня також любить зображувати різноманітні херсонські сюжети та пейзажі.

“Освіта дає доволі багато вмінь, питання в тому, де і як їх реалізувати. Мені особливо цікава українська міфологія, і те, що пов’язано з нашим етносом, символізм, який закодований в орнаментах, я люблю включати у свої роботи”, – каже художниця.

Жорсткі реалії окупації

Окупацію родина Владислави пережила в Херсоні від початку до кінця. 

“Ми бачили, як окупанти заходили в місто. Я так розумію, що вони всіх нас сприймали як потенційних ворогів. І коли на наш будинок націлили міномети, ми вже думали, що це кінець. Реально, було дуже страшно”.

Владислава згадує, що тоді почалася тягуча невизначеність. Події розгорталися дуже швидко. Херсонці з тривогою спостерігали за новинами. Ворог наближався до Києва. Напруга в Херсоні зростала, і люди почали виїжджати з міста.

“Найгірше, коли знаходишся в окупації, думати про те, що ти нікому не потрібен і за тобою вже ніхто не повернеться. А потім відбулася деокупація Харківщини, ми дуже з цього раділи. Але й дуже переживали, чи буде і з нами так само та чи не вважатимуть нас колаборантами”.

Херсонці пам’ятають, що лишатися в окупації – це як жити в клітці з крокодилами. Ти постійно в напрузі, бо будь-якої хвилини можуть відчинитися двері твоєї квартири, і якщо ти чимось не сподобався “гостям”, то невідомо де ти можеш опинитися…

Попри все художниця не полишала живопис. Свій гнів і протест вона переносила на полотно, хоча розуміла, наскільки це небезпечно. У цей час Владислава ще й навчалася в магістратурі та готувала дипломну роботу.

Муза, яка не мовчить, коли говорять гармати

Зараз мисткиня працює як вільна художниця, бере участь у багатьох благодійних проєктах, спрямованих на допомогу військовим та на порятунок тварин.

“Нещодавно ми скооперувалися з харківськими волонтерами і розіграли розписану гільзу. Вдалося зібрати близько 70 тисяч гривень. Також існує велика кількість благодійних художніх проєктів: різноманітні артбуки, самвидави, в мене вони також є. Найбільш відомим і найбільш масштабним вважається "Mal’oviy", який за один випуск в кооперації з видавництвом зібрав мільйон на потреби армії”.

У Владислави існують також інші персональні проєкти, кошти з яких перераховуються на рахунки великих фондів, таких як “Повернись живим” та “UAnimals”. Владислава зауважує, що після повномасштабного вторгнення мистецька спільнота об’єдналася як ніколи. І це стосується як професіоналів, так і аматорів. Вони роблять все, що в їхніх силах, для країни та для захисників. 

Дівчина любить своє місто, свій дім і, попри все, не збирається їх покидати. Як і переважна більшість херсонців, мріє про звільнення лівобережжя та про Перемогу. А її маленька особиста мрія – дістати ящик з-під боєприпасів, розписати його, перетворивши на артоб’єкт, та розіграти на збір, щоб допомогти закрити потреби наших воїнів…

Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/

Поширити:
ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
ОСТАННІ НОВИНИ
Матеріали партнерів