Херсон “побудований” на нафті!

У ході будівництва Мерефа-Херсонської лінії залізничної дороги інженер Август Людвигович Монвиж-Монтвидов, досліджуючи підземні води, наштовхнувся на джерело нафти.

У квітні 1915 року це відкриття було так описано у газеті “Родной край”: «ощущалось правильное залегание нефти на северо-востоке и востоке от города Херсона и частью в самом городе». 5 липня спеціалісти перевірили простір одеського та херсонського басейнів залягання «чорного золота». Виявилося, що «херсонский бассейн все время ясно ощущался, по своему правильному сочетанию нефти – около 50-75 сажень* шириною и промежутков между ними – около 350-500 сажень,  на всем протяжении вплоть до городской пристани. Глубина-же залегания нефти в плавнях чувствуется всего около 30-50 сажень» (газета «Родной край», № 947, 1915 рік).

Інженер Монвиж-Монтвидов був упевнений, що херсонський нафтовий басейн простягався на північ до Кривого Рогу, де розділявся у Єлизаветграді (нині - Кропивницький), Знам'янці та Коритовці. Цей спеціаліст наголошував, що треба «скорее мобилизировать громадные запасы нефти, на что потребно, при современной технике бурения, всего один-два месяца».

Відкриття інженера одразу активізувало місцеву публіку: «Нафта! Нафта – це дуже добре діло…». Але журналісти з притаманним їм скептицизмом не повірили у правдивість проєкту Монвиж-Монтвида, називаючи це казкою: «Почему сказка? – возражать любителю возможных невозможностей – ведь, где то есть указание на то, что здесь когда то в незапамятные времена генуэзцами добывалась нефть… Возможно инженер воспользовался поэтическим рассказом о кладе в кургане, но вспыхнувший от зажженного им огня весь курган, представлявший собой, надо полагать, нефтяную вышку, похоронил отважного кладоискателя вместе с отыскиваемыми им сокровищами богатого генуэзского негоцианта… Может быть, инженер и прав, указывая на пути залегания нефти, проходящия по одной из улиц к Днепру… по этому пути везде расположены бакалейные лавки, а на Воронцовской улице даже есть специальные склады керосина» (газета «Родной край», № 953, 1915 рік).  

Але, залягає під Херсоном нафта, чи ні, так і залишається загадкою. Напевно, подальшим дослідженням завадила Перша світова війна та революційні події 1917-1921 років.

* Сажень - давньоруська одиниця вимірювання відстані, площі та об'єму. 1 сажень = 2,134 метра.