Чи потрібна Україні ГЕС-2 під Каховкою? Це обговорюватимуть на рівні парламенту

Під час робочого візиту на Херсонщину 24-25 лютого народні депутати Кіра Рудик, Леся Василенко, Інна Совсун, Роман Костенко та Андрій Осадчук пообіцяли обговорити на столичному рівні доцільність спорудження другої черги гідроелектростанції. І залучити до дискусії членів профільних комісій Верховної ради, представників міністерств та громадськості.

Приводом для приїзду на Херсонщину стало обурення екологів, правозахисників, краєзнавців, архітекторів та інших активістів тим, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів надало 11 лютого позитивну оцінку впливу на довкілля (ОВД) будівництва гідроспоруди.  

Каламутні перспективи

Історія ця бере початок ще у 2010 році, за президентства Віктора Януковича. То були часи потужного освоєння сонячної і вітрової енергетики - дешевої й екологічно чистої. Вона не потребувала фінансово виснажливих планетарних перетворень, які загрожували природі і людині. Але компанія Укргідроенерго взяла в Європейському банку реконструкції та розвитку 1 млн євро на розробку техніко-економічного обґрунтування Каховської ГЕС-2 

Здавалося б, наміри такого грандіозного будівництва мали отримати якнайширше схвалення. Але жителям пониззя Дніпра про це стало відомо лише у лютому 2016 -го. Тоді представники Укргідроенерго ініціювали громадські слухання в Новій Каховці, смт Козацьке та Херсоні. Обіцяючи нові робочі місця на спорудженні ГЕС-2 та інші “блага”, організатори слухань сподівалися  отримати згоду мешканців регіону в обмін на “деякі незручності”. 

Найбільше людей обурили екологічні наслідки. А ще - загроза знищення унікальної споруди - Дозорної башти (Вежі Вітовта).

Попри спротив людей та хвилі протесту, Державне підприємство “Укрдержбудекспертиза” у серпні 2016 року затвердило техніко-економічне обґрунтування проєкту (в якому, до речі, теж перераховується, скільки загине риби, червонокнижних рослин і зазначається, що русло зміниться невідомо як і щонайменше 6 років вода буде каламутною). Уявляєте, усім нам доведеться відмовитися жити на берегах каламутної водойми!

У березні 2017 року і Кабмін схвалив це ТЕО і  більше того, розпорядженням КМУ від 16.12.2020 проєкт «Будівництво Каховської ГЕС-2»  включений до переліку пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на період до 2023 року.

Але активістам вдалося загальмувати процес на етапі схвалення ОВД. По-перше, направили свої заперечення екологічні, правозахисні та інші громадські  організації, представники Національного природного парку “Нижньодніпровський”, вчені й прості громадяни. По-друге, відмовився надавати позитивний висновок обласний Департамент екології та природних ресурсів. 

І хоча Укргідроенерго продовжувало лобіювати свої інтереси,   директор Департаменту екологічної оцінки та контролю Міндовкілля Марина Тіщенкова у серпні минулого року  не погодила дозвільний документ. 

Тим часом підприємство  не зволікало: 19 листопада 2020-го оголосило через PROZORRO тендер на  “Екологічний менеджмент (Проведення громадського обговорення в процесі здійснення оцінки впливу на довкілля планованої діяльності щодо реалізації проєкту «Будівництво Каховської ГЕС-2» ПрАТ "Укргідроенерго"). Вартість послуги - 10 588,04 грн.

У той же день тендер виграв єдиний претендент на перемогу - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів. І в той же день було укладено договір про надання послуги до кінця року. 

Чи хтось пам'ятає, чи хоча б щось чув про таке громадського обговорення на Херсонщині за ініціативою представників Міндовкілля, на якому ми погодилися на  будівництво?  Бо ніякої офіційної та неофіційної інформації про ці події знайти  неможливо.

Втім, у лютому цього року з'явилося  повідомлення Укргідроенерго, що вони отримали  від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів висновок з ОВД про: “допустимість будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2. При виконанні умов висновку, в тому числі екологічних умов провадження планованої діяльності, впливи на довкілля при провадженні діяльності характеризуються як екологічно допустимі”.

Загроза, яку затвердили, або Хто поверне солов'їв?

Позитивний висновок підписали директор Департаменту екологічної оцінки та контролю Марина Тіщенкова й заступник Міністра Роман Шахматенко. 

Хоча висновок начебто і позитивний, у документі  зазначено  - ймовірність осушення правих берегів Дніпра і розмивання та більше підтоплення лівих дуже висока. Проте проєктом не передбачено  укріплення лівого берега та облаштування інших місць відпочинку замість тих, що зникнуть. Після запуску агрегату значне коливання рівня води та зміна русла буде відчуватися щонайменше на відстані 53 км, тобто до передмістя Херсона, селища Антонівки. Можливі проблеми з питною водою в населених пунктах, що потрапляють під вплив будівництва.  Також температура води підвищиться на 3 градуси вище  норми. І це - лише дещиця побічних ефектів. А яким буде транскордонний вплив такої  “реконструкції” пониззя Дніпра на екологію,  - взагалі не вивчалося. 

Одночасно на багатьох аркушах виписані дуже серйозні  вимоги та заборони до виконавців проєкту, зокрема:

• забороняється влаштування навантажувально-розвантажувальних майданчиків у водоохоронній зоні;

• дозволяється розпочинати роботи на сухопутних ділянках лише до початку репродуктивного періоду тварин (квітень-липень) або після;

• забороняється проведення будівельних та земляних робіт у нерестовий період;

• зобов'язані передбачити створення нових місць гніздування за межами будівельного майданчика на території Нацпарку “Нижньодніпровський”;

• зобов'язані забезпечити реалізацію заходів зі збереження та запобігання руйнуванню цінних природних екосистем острова Козацький (частину якого змиє);

• зобов'язані вести роботи способами, які запобігають ерозії ґрунтів;

• зобов'язані здійснювати щоквартальний моніторинг рівня води у свердловинах прибережних населених пунктів нижче за течією від греблі до с. Антонівки;

• зобов'язані забезпечити дотримання охоронних меж та цілісність пам'ятки національного значення Дозорної башти (Вежі Вітовта).

Також вказано, цитуємо:

У разі припинення планової діяльності виконавець зобов'язаний демонтувати об’єкт та повернути територію до умовно природного стану. 

Та чи зможе “виконавець” повернути солов'їв у гай, а нинішнє русло - Дніпру, чи повернути воду в пересохлі криниці?

Крім того, постійний моніторинг впливу будівництва на довкілля (не лише на рівень питної води у свердловинах, а й на повітря, стан води, на біоорганізми, рослинність тощо) та оцінку того впливу покладається - на ПрАТ «Укргідроенерго». Коштує це зовсім не дешево. Так, тільки складання того самого ОВД, який підписало Міндовкілля, уже вартувало підприємству понад півмільйона гривень (офіційний переможець тендеру фізична особа-підприємець Щербак Сергій Дмитрович, початкова вартість послуги 540 тис. грн).  

Чи буде підприємство, яке просуває Каховську ГЕС-2 попри шалений спротив місцевих  жителів, “копати під себе”? Та навіть якщо незалежні екологи все ж зроблять експертизу, то судові процеси можуть тривати десятиріччями. 

І не факт, що рішення буде справедливим. Бо на сьогодні,  як зазначив Андрій Осадчук, судова система  паралізована та залишається  корумпованою.

Тобто тепер ПрАТ «Укргідроенерго» залишилося  отримати у постійне користування землі комунальної та державної власності, де  плануються роботи (землі громадської забудови, відпочинку, водоохоронні землі тощо), вибрати виконавця, і - на схили річки ринуться бульдозери, вантажівки та екскаватори. 

Тому активні жителі пониззя Дніпра звернулися за захистом до народних обранців.

Гроші, електрика, екологія...

У перший день візиту нардепи відвідали Каховську ГЕС  і зустрілися з керівництвом станції. Ось що про це повідомив офіційний сайт ПрАТ “Укргідроенерго”: 

Юрій Литвиненко, директор департаменту стратегічного розвитку та планування, реалізації перспективних проєктів ПрАТ «Укргідроенерго», який також був присутній на зустрічі, запевнив:  «Усі дії, пов’язані з підготовкою до реалізації проєкту «Будівництво Каховської ГЕС-2», ПрАТ «Укргідроенерго» виконує чітко відповідно до чинного будівельного та екологічного законодавства України, а також із врахуванням пропозицій і звернень громадян та зацікавлених організацій. Одним із основних пріоритетів компанії є відкритість, прозорість та робота виключно в правовому полі».

Наприкінці зустрічі народний депутат України Інна Совсун  зазначила: «Ми підтримуємо розвиток гідроенергетики. Вона безпечна і екологічна».

А наступного дня парламентарії зустрілисяз жителями області. 

Зліва направо:  Леся Василенко, Кіра Рудик та Інна Совсун. Фото Ірини Ухваріної

Інна Совсун підтвердила, що їх фракція (Політична Партія “ГОЛОС”) дійсно підтримує розвиток “зеленої енергетики” -  сонячної, вітрової й  у тому числі - гідроенергетики. 

Бо, по-перше, треба домогтися безпеки та стабільності роботи енергетичної мережі країни під час пікових навантажень. Для цього, грубо кажучи, треба гнучко, але терміново “додавати напругу”.  Атомна енергетика швидко реагувати не може. Можуть стабілізувати систему або сонячні, вітрові, гідро, або - теплоелектростанції. По-друге, - теплоелектростанції є  “найбруднішими” для навколишнього середовища, бо досі працюють на вугіллі. А його в Україні не вистачає. 

Але. У країні не може бути сталого розвитку та комфортного життя для людей без дотримання чіткого балансу між розвитком енергетики, економіки та збереженням/поліпшенням екології.  Тому, впевнена Інна Совсун, треба більш детально вивчити питання доцільності будівництва другої черги Каховської ГЕС взагалі.

А нардеп Леся Василенко (відома правозахисниця, керівниця громадської організації “Юридична сотня”) поділилася, що у неї вже дуже багато запитань до Міндовкілля, який підписав ОВД у такому вигляді. І повідомила, що відповідні структури мають уже  днями надіслати їй на вивчення всі документи стосовно будівництва.

Також народні обранці пообіцяли підняти питання про доцільність/недоцільність будівництва Каховської ГЕС-2 на столичному рівні та організувати обговорення ситуації із залученням членів профільних комісій Верховної ради, представників відповідних міністерств та громадськості від Херсонщини.

Тим часом ще у 2018 році відомий американський журнал наукових досліджень PNA (Proceedings of the National Academy of Science) опублікував дослідження щодо гідроенергетики 21 сторіччя. Автори звертають увагу на побічний, не енергетичний “ефект” гідроспоруд.

Пік будівництва ГЕС в Європі та США припав на 1960-і роки, після чого почався спад. Адже гідроелектростанції виявилися дорожчими в експлуатації, ніж спочатку передбачалося. Крім того, вони завдали шкоди екології річок, привели до переселення мільйонів людей і сприяли зміні клімату через парникові гази з затоплених територій.

І наразі влада країн Європи та США поступово відмовляється від використання великих гідроелектростанцій. Щороку в розвинених країнах демонтують десятки ГЕС.

*Довідкове. 

Роман Костенко - секретар Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки; 

Леся Василенко - голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування; 

Кіра Рудик - перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації;  

Інна Совсун - член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг; 

Андрій Осадчук - перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.