Споглядання тварин, які зазвичай мешкають у дикій природі, але поміщені в клітку або у вольєр, - заняття, придумане людиною ще кілька тисячоліть тому. І ставлення до нього людей теж дуже давно неоднозначне.
Одні вважають, що спостерігати за ведмедем, жирафом, слоном або шимпанзе (тим більше з безпечної позиції), - це, по-перше, пізнавально, а, по-друге, непогана розвага, особливо для дітей. Інші схильні рішуче засуджувати саме існування зоопарків і звіринців, вважаючи, що найкращі умови для життя звірів - у вільній природі, і утримання їх у неволі є невиправданим насильством і знущанням.
Здається, істина десь посередині. Адже, з одного боку, цілком можна влаштувати так, що перебування звіра в “ув'язненні” буде комфортним і він майже не помітить, що живе не в рідному лісі або пустелі. За прикладами далеко ходити не треба: досить загуглити кращі зоопарки і звіринці світу, де тварини мешкають у просторих, мальовничих просторах, які повністю відтворюють особливості природного середовища їх існування (плюс ще й годують там пристойно). З іншого боку, якщо умови утримання братів наших менших справді неналежні, то мимоволі хочеться відпустити їх.
Яким саме з цієї точки зору виглядає для херсонців усім відомий зоокуточок в Гідропарку обласного центру? Важко вирішувати за всіх, але навряд чи когось здивує, що в багатьох цей об'єкт викликає скоріше негативні емоції. Тварини мешкають тут у тісних, незручних, за багато років латаних-перелатаних клітках, у холодну пору року мерзнуть, а їх "меню" і раціон не відрізняються асортиментом і поживністю. Крім того, ще далеко за межами входу до звіринця ви відчуваєте характерний різкий, неприємний душок, який дуже погіршує враження від перебування в цьому місці.
Інша справа, що за кілька десятиліть, поки зоокуточок функціонує, багато хто вже до нього звик і не сприймає тяготи його мешканців з надто загостреними емоціями.
Хай там як, кожен рік з настанням нового весняно-літнього сезону сюди прямують тисячі городян зі своїми чадами, щоб подивитися на чотириногих і пернатих.
Втім, як з'ясувалося, в Херсоні віднедавна серйозно розглядається питання не просто про фінансування зоокуточка, але і про його ліквідацію. Цю проблему, зокрема, підіймають деякі новообрані депутати міської ради. Вони вважають: об'єкт обходиться територіальній громаді невиправдано дорого.
Так, усього лише в 2021 році зоокуточок відніме від бюджету як мінімум мільйон гривень. При цьому основна частина цих коштів повинна піти на зарплату для п'яти працівників КП "Гарантія", які безпосередньо займаються роботами на господарстві, а 360 тисяч - на корм для тварин. Тобто, як неважко порахувати, на день на їжу виділяється трохи менше тисячі гривень, що ледь-ледь вистачає, умовно кажучи, на одного-двох вовків та на пару єнотів. Звичайно, іноді тваринкам щось "підкидають" благодійні організації та й просто небайдужі херсонці, але навряд чи ця допомога набагато покращує тяжке становище гідропарківської фауни.
Таким чином, очевидно, що утримання зоокуточка має бути ще більш обтяжливим для бюджету міста, хоча вже і зараз сума, зазначена вище, видається надмірно завищеною.
Усі фото з архіву "Вгору", 2007 рік