Історичний центр Херсона умовно займає територію Грецького передмістя, яке почали розбудовувати ще наприкінці 18 століття. Власну назву район отримав саме від національної приналежності перших переселенців – греків. У дореволюційний період кілька століть він розбудовувався та перетворювався в престижне місце. Понад 100 років тому тут жили заможні купці, підприємці, банкіри, інтелігенція, працювали готелі, магазини, кав’ярні. Передмістя вирізнялося вишуканою архітектурою. Заможні мешканці вкладали великі гроші, щоби їхні будинки мали шляхетніший вигляд, аніж будівля сусіда. До того ж стиль “еклектика” дозволяв “розгулятися” в архітектурному різноманітті. Величезні грецькі колони, зображення міфічних істот, незвичайні орнаменти, ажурні балкони. Чого тільки не було на дореволюційних будівлях початку XX століття.
Семінарська вулиця (зараз – вулиця Гошкевича), на якій розташовувався Одеський готель
У радянські часи частина будівель зникла або була перебудована, як це, наприклад, сталося з Одеським готелем на вулиці Гошкевича. Його “перетворили” на потворний ДК ім. Шмідта. І це не поодинокий випадок. Але деякі будівлі дожили до нашого часу – перша чоловіча гімназія (Херсонська багатопрофільна гімназія № 20), віцеконсульство Італії, будинок перуанських купців тощо. Звісно, їх не раз реконструювали та ремонтували, але все ж вони зберегли свій стиль, не зазнавши докорінних змін. Навіть у буремні 1917-1921 роки та часи Другої світової війни не зафіксовано інформації про їх суттєві руйнування.
Сьогодні з лівого берега російські варвари щодня обстрілюють Херсон із мінометів, “Градів”, танків, “стираючи” з мапи міста стару архітектуру. Від їхніх ударів постраждала будівля найстарішого навчального закладу Півдня України – багатопрофільної гімназії № 20 (перша чоловіча гімназія). Її заснували ще в 1815 році. Після кількох десятиліть “кочування” по різних орендованих приміщеннях у 1864 році вона отримала власну будівлю на вулиці Гошкевича. Тут свого часу навчався відомий письменник Борис Лавреньов, хірург, який рятував українців під час Голодомору 1932-1933 років, Іван Картава, академік Євген Тарле, льотчик-космонавт Олег Атьков та багато інших видатних особистостей.
Перша чоловіча гімназія
Днями окупанти знову влучили в будівлю гімназії. Це був уже другий обстріл навчального закладу.
Зруйнований клас у школі
Херсонська гімназія № 20 після обстрілів
Багато херсонців навчалися в цьому закладі. А тепер тут понівечені шкільні класи, зруйновані стіни, вибиті вікна. Усе це приніс нашому місту «руський мір».
Робітники закривають вікна гімназії
Але херсонці завжди намагаються ліквідувати наслідки прильотів. Майже одразу після обстрілів робітники взялися за ремонтні роботи та позатуляли розбиті вікна плитами ОСБ.
Неподалік від гімназії на вулиці Соборній розташована будівля в італійському стилі, до війни тут був шахово-шашковий клуб. Її побудували ще на початку 20 століття. Тоді в ній розташовувалося віцеконсульство Італії та консульство Перу, яке очолював Анжело Анатра. Понад 100 років він представляв еліту місцевого бізнесу. Мав 12 торгових суден, захоплювався вітрильниками та аеропланами. Антара провів у консульство першу телефону лінію, що тоді було великим досягненням дуже рідкісним для того часу. Не всі іноземні консульства могли цим похвалитися. Також Анатра був почесним командором херсонського яхт-клубу. На фасаді будівлі у 2020 році розмістили меморіальну табличку на честь цього іноземця.
Постраждала будівля шахово-шашкового клубу
Днями цей будинок в італійському стилі, як і інші споруди історичного центру Херсона, постраждав від ворожих обстрілів. До повномасштабного вторгнення рф в Україну тут проводилися шахові змагання, а зараз – розруха та понівечені вікна, стіни та фасад будівлі.
Зруйнована частина фасаду клуба
До речі, Херсонська шахова школа вважається однією з найсильніших в Україні. З неї вийшли такі відомі гросмейстери світового рівня, як Інна Гапоненко та Юрій Солодовниченко.
У центрі Херсона, на вулиці Старообрядницькій, розташована ще одна з найкрасивіших старих споруд – будинок перуанських купців. Звісно, може виникнути питання: “А що тут робили перуанці? Де Херсон, а де Перу?”. Відповідь доволі проста. У XIX – початку XX століття наше місто приваблювало іноземців можливістю вести прибуткову торгівлю. Розташування Херсона на Дніпрі дозволяло доставляти, наприклад, екзотичні перуанські товари до внутрішніх губерній. Тому не дивно, що латиноамериканці селилися та відкривали власні торгові компанії в Херсоні.
Будинок перуанських купців
Архітектура будівлі відрізняється незвичайними елементами та рішеннями. Вона має форму обтічного корабля, який прикрашений південноамериканськими малюнками та письменами. Такий орнамент притаманний давній культурі мая.
Зруйнована частина Будинку перуанських купців
На початку XXI століття фасад будинку був відремонтований, та отримав “нове життя”. На жаль, не оминули і його ворожі снаряди. Вибиті вікна, понівечені стіни та втрачена частина цієї незвичної орнаментації – ось результат варварських обстрілів росіян.
Але ми впевнені, що після перемоги вся історична архітектура Херсона буде відбудована. Жодна війна, жодний окупант не знищить наше рідне місто.