Показали головні моменти десятиліття

Агенство Reuters підготувало фотодобірку головних моментів десятиліття.

До неї увійшли Революція гідності в Києві, окупація Криму, збитий над Донбасом "Боїнг", смерть Карімова, біженці в Сирії, пожежа в соборі Паризької Богоматері і багато іншого.

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Революція гідності, Київ, січень 2014 року. Протести в Україні почалися після того, як президент Віктор Янукович вирішив згорнути процес євроінтеграції України на користь зближення із Росією. В результаті протестів, що тривали три місяці, Янукович втік до Росії, а до влади в Україні прийшли сили на чолі з Петром Порошенком, який переміг на президентських виборах. Події Майдану в Кремлі назвали державним переворотом, що стало тригером для окупації Криму та розв'язання багаторічного збройного протистояння на Донбасі. Ця війну триває донині.

Російські військові без розпізнавальних знаків (так звані "ввічливі люди"/"зелені чоловічки") під час окупації Криму в березні 2014 року.

Росія анексувала український півострів Крим навесні 2014 року після проведення псевдореферендуму за присутності озброєних людей у ​​військовій формі. Згодом адмірал у відставці Ігор Касатонов, який займав посаду командувача Чорноморським флотом Росії у 1991–1992 роках в інтерв'ю "РИА-Новости" визнав, що його флот підготував плацдарм для анексії, а севастопольська база флоту використовувалася для доставки "ввічливих людей".

44-й президент США Барак Обама, віцепрезидент Джо Байден та представники адміністрації президента Сполучених Штатів стежать у прямому ефірі за операцією зі знищення ватажка "Аль-Каїди" Осами бін Ладена, якого називали "терористом №1".

Спецслужби США вважають бін Ладена головним організатором терактів 11 вересня. Чотири групи смертників захопили чотири пасажирські літаки в небі над США. Два з них спрямували у "вежі-близнюки" Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку. Один – у будівлю Пентагону. А пасажири і команда четвертого авіалайнера, довідавшись про долю інших літаків, атакували викрадачів і довели літак до катастрофи у безлюдному полі поблизу містечка Шанксвілл. Ватажок "Аль-Каїди" був убитий в 2011 році підрозділом американського спецназу в своєму будинку в Пакистані після довгих років вистежування.

Бойовик російських гібридних сил тримає іграшку, виявлену на місці падіння уламків "Боїнга" Малайзійських авіаліній рейсу МН17, збитого російською установкою "Бук", в результаті чого загинуло 298 людей, в тому числі 80 дітей. Донеччина, неподалік села Грабове, 19 липня 2014 року. Літак був збитий 17 липня.

Спільна міжнародна слідча група (JIT) вважає, що цією установкою, з високою ймовірністю, управляли російські військові, і вона була привезена з Росії в Україну незадовго до катастрофи. За даними JIT, "Бук" із бортовим номером 332 був на озброєнні 53-ї бригади ЗС Російської Федерації (військова частина 32406).

Опозиціонер Борис Нємцов, один із символів антипутінського протестного руху в Росії, був убитий в центрі Москви в лютому 2015 року. За його вбивство відбувають покарання п'ятеро уродженців Чечні, але адвокати, які представляють інтереси родини Нємцова, неодноразово заявляли, що замовник злочину так і не названий. Влада президента Володимира Путіна не дає можливості провести повноцінне розслідування. Вбивство опозиційного політика викликало серію протестів по всій Росії: їхнім основним гаслом стало "Я не боюся".

Протягом усього вже другого путінського десятиліття в Росії наростав протестний рух. Його головним обличчям став Олексій Навальний, засновник Фонду боротьби з корупцією, створеного спеціально для викриття кримінальної активності високопоставлених російських чиновників і силовиків. Навального неодноразово заарештовували за несанкціоновані мітинги і намагалися завести на нього кримінальні справи (справи "Ів Роше" і "Кіровлісу"), але відправити його до в'язниці російська влада так і не наважилася.

Восени 2016 року в Узбекистані помер президент Іслам Карімов: він очолював країну понад 25 років. Перші повідомлення про смерть Карімова з'явилися ще 29 серпня, але офіційно про неї повідомили по телебаченню лише ввечері 2 вересня. На похорон Карімова приїхало багато світових лідерів. На фото: президент Росії Володимир Путін із вдовою Карімова Тетяною та його дочкою Лолою Карімовою-Тіляєвою. Зліва – майбутній президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв, який зайняв президентську посаду через кілька місяців.

Президент Росії Володимир Путін на Олімпіаді в Сочі вручає нагороду ковзаняреві Віктору Ану, який змінив громадянство з корейського на російське заради виступів.

У 2014 році Росія провела зимову Олімпіаду в Сочі. Вона стала однією з найдорожчих в історії – заради неї були побудовані не тільки нові стадіони і гірськолижна інфраструктура, але й також дороги, і приведено до ладу саме місто Сочі. Росія виграла Олімпіаду в медальному заліку, але пізніше вибухнув допінговий скандал. Виявилося, що значна частина російських олімпійців приймала допінг, а програму курирували топ-чиновники Міністерства спорту Росії.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко з молодшим сином Колею в 2015 році: підлітка вже кілька років називають у Білорусі "наступником". на посаді найтриваліше серед всіх європейських керівників держав (крім монархів) – 25 років.

Біженці стали однією з головних тем минулого десятиліття. Їхній масовий вихід із охоплених війною Сирії та Іраку почався в 2015 році і триває й досі. Потім до Сирії та Іраку приєдналися люди з Лівії, Афганістану та інших країн. Вони або роками живуть в таборах у Туреччині, або намагаються нелегально перетнути Середземне море і почати нове життя в Європі. Для багатьох мрія щодо європейського життя так і залишиться мрією: сотні з них гинуть у човнах контрабандистів, тисячі затримуються співробітниками берегової охорони і висилаються назад.

Громадянин Росії, польовий командир одного з підрозділів російських гібридних сил Арсен Павлов ("Моторола") на параді в окупованому Донецьку в 2016 році. "Моторола" був одним з найбільш одіозних лідерів бойовиків на Донбасі. Правозахисники звинувачують його в тортурах щодо захоплених українських військових і вбивстві полоненого захисника Донецького аеропорту Ігоря Брановицького. Через кілька місяців після цього параду, в жовтні того ж 2016 року, "Моторола" буде убитий в Донецьку вибухом у ліфті будинку, в якому проживав.

Масові протести в Венесуелі проти політики президента Ніколаса Мадуро в червні 2017 року. Мадуро і його попередник Уго Чавес намагалися побудувати у Венесуелі соціалізм і масово націоналізували підприємства. Ця політика плюс падіння цін на нафту, яка була головним експортним товаром країни, призвели до важкої економічної кризи, голоду, дефіциту товарів та еміграції з Венесуели декількох мільйонів осіб. Незважаючи на кризу, Мадуро, якого підтримує влада Росії, відмовляється покидати свою посаду. Він звинувачує в проблемах у Венесуелі "змову", в якій начебто беруть участь США та інші "вороги країни".

Відразу після обрання, 45-й президент США Дональд Трамп оголосив війну нелегальним мігрантам, які проникають до США з Мексики та інших країн. Кордон США і Мексики було укріплено, а головною статтею витрат прикордонної служби стало будівництво шестиметрової стіни, яка не дозволить потрапити до США.

Україна. Пожежа на складах боєприпасів у Калинівці, Вінниччина, 27 вересня 2017 року. У повітря під час пожежі злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Тоді через це з Калинівки і прилеглих сіл евакуювали понад 30 тисяч людей, були травмовані дві людини.

У 2018 році у Вірменії почалися масові протести, які закінчилися зміною влади. Їхньою причиною стала конституційна реформа, яку ініціював колишній президент Серж Сарґсян, щоб зберегти свою посаду. Коли Сарґсян офіційно оголосив про свої наміри, десятки тисяч людей вийшли на вулиці. На 11-й день демонстрацій Сарґсян пішов у відставку, а Пашинян незабаром був обраний новим прем'єром Вірменії.

Атамбаєв став єдиним (на той момент) президентом в країнах Центральної Азії, який не став змінювати конституцію, щоб мати можливість довше залишатися при владі і мирно передав президентську посаду своєму наступнику Сооронбаю Жеенбекову. Але між двома політиками виник конфлікт, в результаті якого Атамбаєв був позбавлений статусу експрезидента і недоторканності щодо кримінального переслідування. У серпні 2019 року спецназ взяв штурмом його резиденцію під Бішкеком і заарештував політика.

Пожежа в соборі Паризької Богоматері 15 квітня 2019 року багатьма сприймалася як своєрідний "знак" знищення європейської цивілізації та її найважливіших культурних символів. На щастя, такі побоювання не підтвердилися. Вогонь повністю розплавив свинцевий дах, обвалив шпиль і знищив дерев'яні крокви даху. Але середньовічні кам'яні склепіння собору вистояли, найцінніші вітражі майже не постраждали, а колекцію церковних цінностей пожежники встигли врятувати. Собор чекає довга реконструкція, але пам'ятник вдалося врятувати.

Масові протести 2019 року в Гонконзі стали найбільшими в історії острова. Вони почалися через те, що влада Гонконгу захотіла ухвалити закон, який спрощує екстрадицію місцевих жителів до Китаю. Але закінчилися політичними вимогами зміни курсу із прокитайського на прозахідний. Також учасники протесту показали всьому світові нові форми організації протестного руху і мобілізації прихильників через соцмережі.